Думки
Політичний аналітик, громадський активіст
14 Березня 2018

Як насправді виглядає громадянська війна в Україні?

Кремль намагається просувати ідею громадянської війни в Україні. При цьому, акцент робиться на проведенні лінії “україномовні-російськомовні”, умовному поділі «Галичина-Донбас». Така модель себе не виправдала. Проте, громадянська війна в Україні все ще можлива. При цьому, зіткнення буде проходити по іншій лінії, яка не має територіальної та мовної прив’язки. Це буде війна між нормальними українцями з одного боку, та правлячим класом з іншого. І не обманюйтеся, що правлячий клас не достатньо чисельний. В його руках достатньо ресурсів і на його боці виступлять корумповані силовики і всякого роду люмпенізоване сміття на кшталт «тітушок».

14 Березня 2018 Думки

Влада обмежила право людей на зброю, культивує несправедливість та відверто погрожує громаді. При цьому, громаду позбавляють навіть елементарних засобів для існування. Українці не мають права противитися несправедливості, інакше, їхнє незадоволення свідчитиме про роботу на ворога – Росію, більше зло. Більше, ніж нинішня влада. Але влада не перестає бути злом. І воно шантажує нас більшим злом.

За весь час із початку так званої реформи поліції я не маю позитивного досвіду вирішення якоїсь проблеми тією ж поліцією. Поки «тітушки» б’ють на забудовах людей, функціонують нелегальні заклади, де продають під виглядом алкоголю технічний спирт, а різне п’яне сміття створює людям проблеми, поки функціонує нелегальний гральний бізнес і наркотрафік, поліція не показує позитивних прикладів вирішення цих проблем. Нелегальний бізнес «кришується» спільно з чиновниками, «тітушки» не затримуються через побиття людей, або затримуються і відпускаються відразу ж. Керівництво поліції відверто насміхається з активістів, які вимагають дій. Більш за те, покривають злочинців.



Так, 9 березня в Шевченківському районі Києва було побито депутатів від ВО «Свобода» Юрія Левченка і Святослава Кутняка. Побито особливо жорстоко за те, що допомагали місцевим мешканцям захищати свій життєвий простір і майно. При цьому, нападники були впевнені в безкарності. Більше того, поліція покриває нападників та звинувачує в злочинах, власне, жертв. Тобто, поліція криміналізована і корумпована.

Тут про причину конфлікту:
https://www.facebook.com/s.kutniak/posts/1585679864860960

Серед нападників помічено людей, які в квітні 2016 року увірвалися на територію Київради та побили активістів «Свободи» за те, що вони вимагали пред’явити документи.

Історія тут: https://www.pravda.com.ua/columns/2016/04/22/7106370/

2016

2018

При цьому, вони діяли на закритій території та робили це за сприяння МВС та столичної влади.
У них були посвідчення комунальних установ.

Столична влада зробила все, щоб забалакати і затерти тему. Результати розслідування, яке мала проводити поліція, відсутні. Влада демонстративно відмовилася карати винуватців, в тому числі, і в першу чергу – себе. Я і тоді повторював, що Прокопів (секретар Київради), який тоді намагався захищати “тітушок” не чоловік. Моя думка не змінилася.

Тепер ці самі «тітушки» вчинили черговий жорстокий напад і в МВС одразу почали їх відбілювати та звинувачувати Левченка, якому зламали носа і який зараз лежить в лікарні. Це не чоловіки і навіть не люди.

 

Сюжет про події: https://www.youtube.com/watch?v=UKycsKS4Rto&feature=youtu.be

«Присутні на акції працівники поліції, замість захистити киян від “тітушок”, демонстративно відійшли в бік під час силового протистояння. На неодноразові вимоги народного депутата припинити побоїще ці прислужники забудовників у поліційній формі відповідали відмовою» – це з офіційної партійної заяви.

Власне, це характерний стиль поведінки поліції в таких ситуаціях. Громаду лишають напризволяще у протистоянні з бандитами. Потім проти жертв ще й відкривають кримінальні провадження і тягають по судах за те, що вони пручалися.

Правлячий клас використовує закон для свого захисту. Натомість, українці права на законність не мають.
Зверніть увагу, як планомірно нарощується застосування сили проти активістів, учасників протестів та навіть громадян, які банально пручаються тому, що з їхніх дворів банально виносять їхнє майно. «Тітушки» Януковича нікуди не поділися. Кати Майдану в погонах нікуди не поділися.

Працівники МВС, які вже беруть участь в розгоні акцій протесту і ще будуть це робити, знають, що є можливість отримувати індульгенцію за свої дії. Власне, це з багатьма і сталося після Революції Гідності.
Напередодні затримання бійців чорної роти, про яке знали лиш кілька вищих чинів, 18 з 23 бійців втікають. Садовник, командир чорної роти, під домашнім арештом і цілодобовим наглядом поліції теж якимсь дивом втікає.

Харківські беркутівці, обвинувачені в катуванні протестувальників на колонаді стадіону в січні 2014, в замаху на вбивство на Кріпосному провулку 18 лютого 2014, в нападі на журналістів у 2015, теж втікають, теж будучи під наглядом харківської ж поліції. Перед тим вони ще справно носили в суд папери від поліцейського керівництва про те, що вони хороші.

Підсудний по розстрілу на майдані беркутівець стверджує – в 2014 Аваков обіцяв індульгенцію за Майдан, якщо беркут поїде в АТО.

Депутати-народнофронтівці беруть на поруки підозрюваного в координації штурму 18 лютого міліцейського генерала. Фацевич пізніше заявить про бажання взяти на поруки підозрюваних в цій же справі рангом понижче.

Тобто, працівники МВС, яких залучають до розгону акцій не особливо бояться відповідальності. Адже криваві дні Майдану є для них прикладом безкарності. Відповідно, для влади відкривають широкі можливості для застосування сили.

Україна опинилася в ситуації різкої втрати легітимності діючою владою. Звідси походить агресивна поведінка представників правлячого класу. Вони готові нарощувати жорстокість насильства над незгодними. І вони це роблять.

Головна мотивація – збереження влади, можливості упиватися нею як наркотиком і заробляти завдяки їй гроші. Криваві, у значній кількості і безкарно. Влада, як гарантія безкарності. І чим далі вони заходять, тим більший страх покарання і розуміння, що дороги назад нема.

Ми отримали цілком логічний вододіл. Лишилися лише МИ І ВОНИ.

Нормальні українці і сволота, яка буде нас знищувати.

В ситуації, коли інфернальна влада вийшла за межі добра і зла, нема сенсу говорити про совість і гідність її представників. Того ж Кличка, без відома якого це не могло відбуватися. Столична влада разом із нелюстрованою поліцією в рівній мірі несе відповідальність за те, що сталося. Прості кияни не можуть почувати себе в безпеці навіть у власних домівках.

Українці вже не раз доводили, що кримінальний режим, який чинить насильство і залякує, не має шансів перемогти. Відповідальність настане рано чи пізно.

Але краще раніше. І це не буле залежати від бажання чи небажання Авакова/Луценка, президента олігарха чи керівників нелегальних силових груп, які прикриваються посвідченнями комунальних установ Києва. Це буде досягнуто або законним шляхом, або своє слово скаже вулиця. І винні в цьому будуть представники правлячого класу, як би вони не брехали та не викручувалися.

І це не пусті слова. Після того, як на місце прибули активісти на підтримку місцевих мешканців та “свободівців” приїхали інші активісти, вони навіть будучи в меншості, змогли переконати “тітушок”, що вони не праві. І так буде з кожним, хто буде підіймати руку на українців. Не заховається ніхто. Ні рядовий костолом, ні його десятник, ні Кличко, ні Аваков.

І нехай влада знову бреше і викручуюється. Це лиш додасть наснаги та впевненості в тому, що справедливість буде відновлено.


Залишити відповідь

Будьте першим!

avatar
  Підписатися  
Сповістити про
Популярні блоги
Аспірант, член Луцького міського комітетут ВО "Свобода"
У міської влади Луцька зникло відчуття прекрасного?
Занедбаність центральної вулиці міста Луцька вражає. Складається враження, що в місті Луцьку відсутній господарник. Для порівняння доречно в ...
Журналіст
Кого атакує Ігор Гузь?
Нещодавно народний депутат Ігор Гузь оголосив про створення чергового кишенькового політично-громадського проекту із собою на чолі – В ...
Аспірант, член Луцького міського комітетут ВО "Свобода"
Український пасажирський транспорт: коли поїздка перетворюється у пекло
Літо – пора масового відпочинку і подорожей. Але для того, щоб втілити заповітні мрії про море, озеро, гори чи відкрити для себе нові міста ...