Думка психолога про покарання дітей ременем

24 Травня 2018 Аналітика/статті

Психотравматичний вплив насильства на дитину сьогодні актуальний. Кожна третя дитина, яка звертається за психологічною допомогою, страждає від насильства в сім’ї. Порушення, які утворюються після насилля, впливають на всі рівні ще несформованою дитячої особистості, породжуючи зміни в психіці, які заважають здатності дитини реалізувати себе в майбутньому.

Насильство над дитиною може викликати у нього різні порушення, а саме:

  • Зниження розумових здібностей та низький рівень пізнавальної сфери;
  • Розлади травної системи, зниження апетиту;
  • Порушення сну;
  • Наркоманія, табакокуріння та алкоголізм;
  • Мимовільне віддзеркалення та копіювання насилля над оточуючими, асоціальна поведінка;
  • Аутоагресія, самопокарання (наприклад , без свідоме нанесення собі ушкоджень, самокатування);
  • Психосоматичні захворювання.

Крім прямого ефекту, насилля, яке мало місце в дитинстві, також може спричинити  довгострокові наслідки, які часто позначаються на всьому подальшому житті. Не рідко особи , які практикують насилля щодо своїх дітей і психологічно травмують їх, самі пізнавали насильство в дитинстві.



Виділяється чотири основних типи насильства:

– Фізичне насильство – це будь умисне спричинення ушкоджень дитині віком до 18 років. Негативний ефект від фізичного насилля у дітей виражається у браку контролю над своєю імпульсивністю, зниження здібності до самовираження , зниження почуття довіри людям , депресивні стани. Після фізичної та психічної травми у дитини можуть появлятися гострі стани страху та тривоги. Крім того, віддаленими наслідками фізичного насильства можуть бути садистські нахили у самого постраждалого.

– Сексуальне насильство – це використання дитини чи підлітка іншою людиною для отримання сексуального задоволення. Саме найбільш важкі психологічні травми у дітей та підлітків спричиняє сексуальне насильство. Діти та підлітки, що пізнали сексуальний терор, відчувають безсилість і зніяковіння , бентеження і сором, страх, відчуття своєї нечистоти. Вони не рідко винять себе в тому, що трапилося, відчувають себе спільниками або винуватцями того, що трапилося. безсвідомо деякі діти осмислюють, що це – не їх провина , але більшість все-таки думають, що насильницька позиція щодо них була викликана їх поведінкою, характером або статусом в сім’ї. Як наслідок пережитого сексуального насильства може виражатися у зниженні концентрації уваги, тому що всі міркування дитини про пережитий стрес. Діти, що зазнали сексуального насильства , перестають довіряти людям, вони стають потайними і нетовариськими, знижується їх самооцінка. У них відзначують кошмарні сни, боязні , бажання закрити своє тіло, проституція, безладні статеві зв’язки, депресивні стани.

– Нехтування – це хронічне ігнорування батьками або особами своїх обов’язків, що доглядають за дитину, яка не досягла 18-річного віку, та забезпечити її основні потреби. Сюди відносяться потреби освіті, в одязі, продуктах харчування, помешканні, в наданні медичної допомоги , забезпеченні захисту і опіки. Результатом такого відношення є розвиток у дитини відчуженості, ворожого відношення до соціуму, неприязні до оточуючих. При так батьківській установці дитина виросте несамостійною і замкненою. Спостерігаються порушення в поведінці та емоційних станах: низька успішність; агресивність та імпульсивність; постійний голод та злодійство провізії; вимагання ласки й уваги; антигромадська поведінка, вандалізм;  низька самооцінка;  дітей спостерігається почуття самотності; відмова від контактів з однолітками і з людьми, що їх оточують; агресивність через відсутність уваги батьків; вседозволеність, без розуміння наслідків.

– Психологічне насильство – знущання над дитиною, її образа, приниження та висміювання. В результаті такого ставлення до дитини, у неї може вирізнятися погана успішність, низька самооцінка, стримування емоційних проявів, тривожні стани, сильне емоційне переживання із-за навіть малих проблем, страхи, прихована злоба, емоційне напруження вище норми, пасивність, високе відчуття провини, подавлений психологічний стан.

Гострота проблеми  у тому, що наслідком насильства батьків над дітьми є погіршення ситуації в майбутньому – насильство породжує насильство. Психологічні дослідження доказують, що діти, які підлягали побиттю, самі перетворюються на тиранів, здатні  на вбивство і інші злочинства. Коли такі діти стають батьками, то виникає велика ймовірність того, вони самі стануть пригноблювати своїх батьків і власних дітей.  Серед злочинців, які у дитинстві стали жертвами насилля у сім’ї, велика кількість убивць, грабіжників, і тих, хто тероризує членів своєї сім’ї.

Читайте також: Дитячий алкоголізм: причини, лікування, поради

Діти – що піддались насиллю у сім’ї автоматично попадають у групу ризику безконтрольності, який перетворює їх у жертву,і часто це приводить до втягування їх  у злочинні угрупування, типу крадіжок, розбоїв чи проституції.

Практичний психолог Грішічкіна С.Р.


Залишити відповідь

Будьте першим!

avatar
  Підписатися  
Сповістити про