Про це «ВолиньUA» повідомила прес-служба Луцького зоопарку.
Батьки не переймалися долею новонародженої. Два дні поспіль, зробивши спроби все ж змусити маму турбуватися про маля, співробітники зрозуміли марність цих зусиль і спрямували їх в інше русло – вперше в історії Луцького зоопарку виходити та подарувати життя маленькому смугастику.
Найважчим був перший місяць. Кілограмове тигреня потребувало цілодобового годування щодвігодини спеціальними доволі недешевими сумішами. Одразу після цього – масаж, який природна мама будь-якої тваринки забезпечує вилизуванням. Без нього травлення і випорожнення просто неможливі. А ще – прибирання манежика та догляд за чистотою самої «лапулі».
При цьому «мамами» маленької тигрички, яку назвали Трішею, стали ті ж таки наші працівниці – екскурсовод Шкирпан Татьяна, завідувачка складом Ганна Кротова, директорка КП Людмила Денисенко та фахівець по роботі з громадськістю Olena Samchuk. Паралельно, як ми вже розповідали вам у травні, вони ж виходжували маля носухи – Джоніка, народженого у березні.
Поселили маля у манежику, яким свого часу користувався син Тані (хлопчина зараз – ще той товариш Тріши!). Пляшенки, пеленки/підстилки, іграшки, зважування, щоденник годувань/випорожнень/особливостей розвитку і поведінки (коли відкрила очі, проявила першу активність) – все, як зі звичайною дитиною, але в рази складніше, бо без відповідного досвіду та на свій страх і ризик. За цей час доглядальниці самі стали «смугастиками» – адже маля все ж залишалося хижаком із кігтиками-зубами, яка бавилося так, як вимагали його інстинкти.
Нині, повідомляючи цю новину, констатуємо – ми зробили це! Тріша весела, грайлива, здорова. Наїла-напила 5 кілограмів 200 грамів (цього тижня важили). Звичайно, вже немає нічних годувань. І загалом тваринка змінила раціон – хоче вже не так молока, як м'яса чи перепелиних яєць.
Її щоденний графік – вранці поїздка у зоопарк, ввечері – з кимось із «мам» додому. Бо, на жаль, спроби поєднати її з родиною наразі безуспішні. Дорослі особини на маля поблизу їхнього вольєру не реагують. Попри це, все ще є сподівання, що батьки все ж приймуть свою донечку. Треба лише набратися терпіння.
А ще доля подарувала Тріші вірного чотирилапого друга – маленька самичка коллі Дора, яка мешкає у директорки зоопарку Людмили Денисенко, взяла тигричку під свою опіку. І те, як вона її оберігає, присипляє і всіляко підтримує у будь-яких справах та іграх – то, сподіваємося, початок вже зовсім іншої чудової історії про СПРАЖНЮ дружбу. Нині ж дітки-тваринки ростуть і запрошують вас на гостину до зоопарку – по-перше, місця найкращого відпочинку на природі у межах міста і, по-друге, закладу, де люди вкладають у справу не лише обмежений часовими рамками робочий день, а й свої серце та душу. Подумайте про це, коли прийдете до нас. Бо ви бачите лише вершину айсбегру, де все гарно, доглянуто, забезпечено. І знайте – потребуємо розуміння від кожного з вас, бо лише спільними зусиллями досягається результат!
