45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
89 — Сатурнин Люцій Антоній став імператором Риму.
1622 — папська канцелярія офіційно визнала 1 січня початком року. До того новий рік відраховувався з 25 березня.
1700 — указом Петра І у Росії введений юліанський календар, відтак Новий Рік був перенесений на 1 січня.
1788 — заснована у 1785 році Джоном Волтером англійська газета «The Daily Universal Register» після 940 випусків перейменована у «The Times».
1801 — астроном із Палермо Джузеппе Піацці відкрив перший (найбільший) астероїд Цереру.
1801 — після жорстокого придушення в 1798 році повстання в Ірландії, піднятого членами таємної революційної організації «Товариство об’єднаних ірландців», був скасований ірландський парламент.
1804 — проголошено незалежність Гаїті від Франції.
1863 — вступила в дію прокламація Авраама Лінкольна про звільнення рабів.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1909 — у Великій Британії проведені перші виплати пенсій.
1909 — народився Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1919 — видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1940 — азербайджанська писемність переведена на кириличний шрифт.
1950 — згідно з американським планом «Троян», у цей день повинна була початися ядерна війна проти СРСР, але під час штабних випробувань від ідеї відмовилися через неготовність.
1959 — перемога Кубинської революції.
1983 — «Arpanet» змінила основний протокол з NCP на TCP/IP, що й привело до появи сучасного інтернету.
1992 — Республіка Ірак визнала незалежність України.
1995 — розпочала роботу Світова організація торгівлі.
1999 — введено безготівкове євро (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція).
2000 — Туркменістан перейшов з кирилиці на латинський алфавіт.
2001 — безготівкове євро введено в Греції.
2002 — поява готівкового євро.
2007 — Болгарія та Румунія приєдналися до Європейського Союзу; болгарська, ірландська та румунська стали офіційними мовами ЄС (приєдналися до 20 інших мов); у Словенії введено в обіг євро.
2008 — на Кіпрі та Мальті введено в обіг євро.
2009 — у Словаччині введено в обіг євро.
2011 — у Естонії введено в обіг євро.
2014 — у Латвії введено в обіг євро.
2015 — у Литві введено в обіг євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонної секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об’єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD.
Народилися:
1449 — Лоренцо Медічі, правитель Флоренції в епоху Відродження, поет, покровитель наук і мистецтв.
1618 — Бартоломе Естебан Мурільйо, іспанський художник доби бароко, співзасновник севільської академії малярства.
1701 — Василь Григорович-Барський, український мандрівник, вчений-орієнталіст, письменник
1752 — Бетсі Росс, американська швачка, яка в 1776 році пошила перший американський прапор — на замовлення трьох членів Континентального конгресу — майбутнього першого президента Джорджа Вашингтона, землевласника Роберта Морріса і полковника Джорджа Росса, дядька її покійного чоловіка
1823 — Петефі Шандор, угорський поет, публіцист, революційний діяч словацького походження († 31 липня 1849 р.)
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч
1832 — Іван Вишнеградський, російський вчений-винахідник, один із основоположників теорії автоматичного регулювання, почесний член Петербурзької Академії наук, професор Петербурзького технологічного інституту, міністр фінансів
1842 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург († 1 червня 1891 р.)
1848 — Володимир (Священомученик; в миру — Василь Богоявленський), Київський і Галицький православний митрополит у 1915—1918 роках
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані († 13 квітня 1933)
1863 — П’єр де Кубертен, французький громадський діяч, ініціатор відродження давньогрецьких Олімпійських змагань
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог
1867 — Цимбаліста Василь Володимирович, український художник, (сакральне мистецтво)
1895 — Едгар Гувер, американський криміналіст, адвокат, державний діяч, засновник ФБР
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік
1909 — Бандера Степан Андрійович, український політик, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках
1912 — Хоменко Василь, український графік
1916 — Степан Хвиля, український живописець
1916 — Василь Хома, голова обласного проводу ОУН Житомирщини 1941 року.
1919 — Джером Девід Селінджер, американський письменник, основним твором якого є шедевр «Над прірвою у житі» (1951)
1925 — Баснер Веніамін Юхимович
1927 — Моріс Бежар, французький хореограф
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в’язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України (†2005)
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство)
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка
1939 — Мішель Мерсьє, французька актриса («Анжеліка — маркіза ангелів», «Друга істина», «Чорне сонце»)
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України
1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач
1950 — Кирпа Галина Миколаївна, українська письменниця, поетеса, перекладач
1956 — Крістін Лагард, французький політик
Померли:
1647 — Петро Могила, святий, політичний, церковний і освітній діяч України, з 1633 року митрополит Київський і Галицький (*1596).
1862 — Остроградський Михайло Васильович, український математик (*1801).
1909 — Каразін Микола Миколайович, художник-баталіст і письменник; онук засновника Харківського університету Василя Каразіна; народився в родовому маєтку – слободі Ново-Борисоглібській (нині село Кручик) Богодухівського повіту.
1931 — Мартінус Віллем Беєрінк, нідерландський мікробіолог і ботанік. (*1851).
2010 — Лхаса де Села (р. 1972), канадська співачка, автор пісень.
2012 — Киро Глигоров, перший президент Республіки Македонія.
