image
 |  13 16 Липня 2021 | 08:00

16 липня. Цей день в історії: День ухвали Декларації про суверенітет України

197-й день року (198-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 168 днів.

Всесвітній день змій.

День бухгалтера України

День ухвали Декларації про суверенітет України

День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості Відзначається щорічно згідно з Указом Президента (№ 584/2006 від 27 червня 2006 р.)

Події

1054 — невдачею завершилися в Константинополі переговори між Римом і Візантією про сфери впливу в Південній Італії і з низки теологічних питань. Християнська церква розділилася на дві гілки: католицьку і православну.

1212 — християни розбили Альмохадів у битві при Навас-де-Толосі в Іспанії.

1643 — експедиція голландського мореплавця Маартіна де Фриза відкрила острів Сахалін.

1661 — Стокгольмський банк випустив перші європейські банкноти.

1736 — Гезлев зайняли з допомогою запорізьких козаків Російська імператорська армія.

1790 — округ Колумбія, що не входить в юрисдикцію жодного штату, визначений як місце розташування уряду США.

1909 — заснували компанію «Audi».

1912 — у Києві в присутності вищого керівництва міста та краю відбулося урочисте відкриття Бессарабського критого ринку

1917 — ухвалено ІІ Універсал Української Центральної Ради. Цим актом проголошено взаємне визнання УЦР та Тимчасового уряду Росії.

1918 — в Єкатеринбурзі більшовики розстріляли російського імператора Миколу ІІ.

1919 — під тиском польських військ УГА, перейшовши річку Збруч, залишила Східну Галичину і відступила на територію Наддніпрянської України.

1923 — Беніто Муссоліні заборонив азартні ігри в Королівстві Італія.

1938 — архиєпископське послання Собору єпископів Автокефальної православної церкви у Польській республіці (майже повністю вилучене поліцією), пастирський лист Андрея (Шептицького) через знищення понад 100 православних церков Підляшшя та Холмщини; біля Ваймару в Третьому Рейху нацисти відкрили концтабір Бухенвальд

1945 — США підірвали першу атомну бомбу.

1951 — опубліковано повість Дж. Селінджера «Ловець у житі».

1956 — на вимогу керівництва Фінляндії Карело-Фінська РСР перетворена на Карельську АРСР (нині Республіка Карелія у складі РФ).

1965 — відкрили тунель під Монбланом, що зв'язав транспортним сполученням Францію й Італію.

1990 — Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

1996 — Майкл Джексон дав безплатний королівський концерт султану Брунея.

1997 — Валерій Пустовойтенко очолив Кабінет Міністрів України.

2007 — залізнична аварія на Львівщині 16 липня 2007 (неподалік Ожидова у Буському районі).

2010 — в Одесі відкрили новий кінофестиваль — Перший Одеський міжнародний кінофестиваль

2010 — акція «Прапор — на вершину!» — присвячена 20-літтю прийняття Декларації про державний суверенітет України.

2019 — набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Народились

1486 — Андреа дель Сарто, італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження.

1571 — Теодор Ґалле, фламандський гравер, малювальник, ілюстратор і видавець епохи раннього бароко.

1722 — Джозеф Вілтон, англійський скульптор. Був одним із засновників Королівської академії мистецтв в 1768 році.

1723 — Джошуа Рейнольдс, британський художник.

1796 — Каміль Коро, французький живописець.

1808 — Заблоцький-Десятовський Андрій Парфенович, економіст, журналіст, державний і освітній діяч, був переконаним противником кріпацтва і прибічником ідеї його скасування. Брат Павла Парфеновича Заблоцького-Десятовського і Михайла Парфеновича Заблоцького-Десятовського.

1872 — Руал Амундсен, норвезький полярний дослідник, перший підкорювач Південного полюса.

1881 — Василь Зеньківський, український філософ, психолог, публіцист та церковний і державний діяч.

1908 — Василь Барка, український письменник і перекладач.

1928 — Роберт Шеклі, американський письменник-фантаст

1931 — Володимир Ковтун, український письменник.

1937 — Ада Роговцева, українська акторка театру та кіно.

1942 — Борис Небієрідзе, український кінорежисер, сценарист і актор грузинського походження.

1946 — Януш Вітвіцький, львівський архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова, вбитий НКВС.

1948 — Марія Стефюк, українська оперна співачка.

1953 — Іан Мозлі, рок-музикант, ударник гурту «Marillion».

1954 — Ігор Пилатюк, український музикант (скрипаль), дириґент, педагог, культурний та громадський діяч.

1956 — Володимир Шовкошитний, український поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч

1964 — Ніно Бурджанадзе, грузинський політик

1968 — Ларрі Сенгер, один із засновників Вікіпедії.

1993 — Ганна Різатдінова, українська спортсменка, художня гімнастка, багаторазова призерка чемпіонатів світу та Європи, інших міжнародних турнірів.

Померли

851 — Сісенанд Кордовський, диякон, святий.

1664 — Андреас Гріфіус, німецький поет і драматург епохи бароко. Один з найвідоміших німецьких авторів сонетів в XVII столітті.

1747 — Джузеппе Марія Креспі, італійський живописець і гравер.

1846 — Василь Демут-Малиновський, російський скульптор, один із авторів пам'ятника Володимиру Великому у Києві.

1857 — П'єр-Жан Беранже, французький поет-демократ.

1896 — Едмон де Гонкур, французький письменник, відомий разом з рідним братом Жулем де Гонкуром, як романіст, історик, художній критик и мемуарист. За заповітом Едмона де Гонкура в 1900-му році було засновано "Ґонкурівську академію; 1903 року була вручена перша Ґонкурівська премія.

1910 — Альберт Анкер, швейцарський живописець і графік.

1925 — Гнідич Петро Петрович, прозаїк, драматург, перекладач, театральний діяч; походив з козацького роду Гнідичів, внучатий племінник письменника Миколи Гнідича.

1954 — Петро Лещенко, естрадний співак, танцюрист (виконавець народних і характерних танців), гітарист.

1965 — Борис Арцибашев, американський художник, дизайнер та ілюстратор українського походження. Син письменника Михайла Арцибашева.

1980 — Роберт Бракман, американський художник і педагог українського походження.

1985 — Генріх Белль, німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1972).

1989 — Герберт фон Караян, австрійський диригент.

1994 — Джуліан Швінгер, американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року (разом з Синітіро Томонагою і Річардом Фейнманом)

2002 — Олександр Колчинський, український борець греко-римського стилю, дворазовий олімпійський чемпіон.

2006 — Шейнцис Олег Аронович, художник театру («Юнона та Авось») і кіно («Убити дракона»), родом з Одеси.

2012 — Джон Лорд, англійський композитор та клавішник. Відомий як учасник груп Artwoods, Flower Pot Men, Deep Purple, Paice, Ashton & Lord, Whitesnake.

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити