Весною 1221 року Мстиславові Удатному вдалося розгромити угорські війська на чолі з Коломаном та вигнати з Галича угрів і поляків. У цій боротьбі допомагав йому зять Данило і половці на чолі з тестем — половецьким ханом Котяном. У літописі зберігся наступний опис цих подій:
«Коли ж угри й ляхи втікали, побито було їх безліч... І коли Мстислав переміг, він пішов до Галича, і билися вони за городські ворота. І вибігли тоді (угри) на склепіння церковні, а інші на мотузках піднялися, а коней їхніх половили. Укріплення ж було зроблене на церкві, і ті стріляли і каміння метали на городян, (але) знемагали од спраги, бо не було води в них. А коли приїхав Мстислав, то вони здалися йому і їх зведено було з церкви.., усі бо угри й ляхи були вбиті, а інші були схоплені, а ще інші, утікаючи по землі (Галицькій), потопилися, а другі смердами побиті були».
84-й день року (85-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 281 день.
Міжнародний день пам'яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі
Міжнародний день солідарності з працівниками, які утримуються під вартою чи зникли безвісти
День талантів в Європейському союзі (EU Talent Day)
Міжнародний день прокрастинації
Міжнародний День ненароджених дітей
Міжнародний День вафлей
День Служби безпеки України
Благовіщення
Події
1221 — об'єднані сили волинського князя Данила Романовича Галицького, Мстислава Удатного і повсталих містян розбили під Галичем угорські війська.
1668 — відбулися перші в Америці кінські перегони
1807 — британський парламент 283 голосами проти 16 прийняв Акт про заборону работоргівлі (англ. Abolition of the Slave Trade Act). З цього дня торгівля людьми у вигляді купівлі-продажу, переводу або бартеру, вважалась незаконною[1]
— почались регулярні перевезення по залізниці Свонсі та Мамблза (Велика Британія). Вона стала першою залізницею з регулярними пасажирськими перевезеннями.
1821 — проголошено незалежність Греції від Оттоманської імперії
1848 — Весна народів: у Відні опубліковано проект Конституції, розроблений комітетом під керівництвом міністра внутрішніх справ Піллерсдорфа
1857 — уперше сфотографоване сонячне затемнення.
1857 — у Брисбені (Австралія) вдруге поспіль (після 5 квітня 1856) спостерігали сонячне затемнення.
1857 — Леон Скотт запатентував фонавтограф, перший прилад для запису звукових коливань.
1872 — випущена перша в Росії поштова картка.
1876 — провела свій перший матч футбольна збірна Вельсу, одна з найстарших у світі.
1916 — жінкам у США дозволено бути присутнім на двобоях боксерів.
1917 — вийшла постанова Тимчасового уряду про скасування смертної кари.
1940 — югославський принц Павло Карагеоргієвич підписав угоду про взаємопоміч з Італією та Німеччиною.
1977 — Елвіс Костелло випустив дебютний сингл «Less Than Zero».
1983 — На телепрограмі («Motown 25: Yesterday, Today, Forever»), Майкл Джексон продемонстрував елемент танцю під назвою «Місячна Хода».
1988 — австралієць Невілл Паттен спорудив найменший у світі велосипед — його колеса були діаметром менше 2-х см.
1992 — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», яким було визначено основні завдання для української спецслужби.
1993 — створене центральне бюро Інтерполу України.
2011 — Папа Римський підтвердив вибір нового предстоятеля УГКЦ. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Шевчук Святослав
2013 — в центрі Парижа поліцейські застосували сльозогінний газ проти учасників мітингу протесту за скасування закону про легалізацію одностатевих шлюбів у Франції. Затримано 96 маніфестантів, з яких 6 заарештовано. За даними поліції на демонстрацію вийшли близько 300 000 осіб
Народились
1747 — Олександр Безбородько, козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор
1839 — Гіршман Леонард Леопольдович, український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова.
1867 — Борглум Гатзон, американський скульптор і архітектор. Керував створенням Національного меморіалу Гора Рашмор.
1867 — Артуро Тосканіні, італійський диригент
1871 — Грабар Ігор Емануїлович, радянський художник, українець за походженням; реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог.
1880 — Гаврило Базильський, генерал-хорунжий Армії УНР
1897 — Андрух Іван, український військово-політичний діяч, активний учасник української національно-визвольної боротьби (1914–1921) (†1921).
1909 — Юрій Бойко-Блохін, український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, громадський і політичний діяч, член Проводу ОУН.
1911 — Олександр Бандера, український політик, діяч ОУН від 1933. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери.
1913 — Йосип Позичанюк, Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
1942 — Іван Білий, український поет
1942 — Юрій Брилинський, український актор. Заслужений артист України (1992)
1950 — Борис Бурда, популярний український гравець в інтелектуальних телешоу («Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг»), виконавець власних пісень, телеведучий.
1961 — Рац Василь Карлович, український і радянський футболіст.
1971 — Починок Ігор Петрович, український видавець, журналіст. Засновник, головний редактор, а згодом і генеральний директор газети «Експрес».
1976 — Володимир Кличко, український боксер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями WBO (2000—2003 рр., з 2008 р. дотепер), IBF (з 2006 р. дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 р. дотепер), WBA (з 2011 р. дотепер).
Померли
1918 — Клод Дебюссі, французький композитор.
1944 — Омелян (Ковч), греко-католицький священик, блаженний УГКЦ. Загинув у концтаборі Майданек.
1949 — Алиськевич Андрій, український педагог, науковий і громадський діяч.
1957 — Макс Офюльс, німецький кінорежисер і сценарист.
1975 — Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд, король Саудівської Аравії (застрілений племінником).
1999 — В'ячеслав Чорновіл, Герой України (посмертно), публіцист, діяч українського національно-визвольного руху (загинув в автомобільній аварії; *1937).
