Політолог, аналітик, народний депутат 7-го скликання від ВО "Свобода" Андрій МІЩЕНКО окреслив три основні тези, які, на його думку, мала б реалізувати Україна. З виступу у Львові на експертній дискусії на тему «Філософія української перемоги» за матеріалами книги «Х Бандерівські читання».
«Вважаю, є три основні тези, які мала б реалізувати Україна.
Перша - це Деконструкція ерефії.
Друга - опертя на власні сили.
Третя - військовий союз.
Розкрию тему. Деконструкція теперішньої ерефії - спадкоємці СРСР. Таке бачення було в ідеології українського націоналізму XX століття, воно є вимогою 21 століття - повна ліквідація імперії зла. Тут основне завдання на сьогодні, вважаю, - вибити з голів західних союзників думку про неподільність Росії. Що ми маємо на сьогодні? Росія мовляв сильна, і її ні в якому разі не можна рухати, бо вона сильна. "Слабка Росія" - і її в жодному разі не можна рухати, бо вона слабка. Тобто, основний принцип, який сидить зараз в головах західних союзників - це неподільність Росії, Росія нібито має існувати. Тобто вони фактично заперечують те, на чому виховували свій цивілізований світ. Тобто свободу людини, свободу націй, право націй на самовизначення… Те все, що вони декларують, вони фактично заперечують сотням народів, які зараз є поневоленими московитами.
Перші добрі сигнали вже є. Зокрема з Лондона – одного з найпотужніших геополітичних центрів світу. Саме Лондон дав чіткий сигнал: Лондон і Британія готуються на випадок розпаду Російської імперії. Лондон вчергове показує цілому світу і вчергове показує Україні, що він наш союзник і чітко бачить, яка має бути перспектива квазіутворення під назвою "російська федерація".
Друге - опертя на власні сили.Дуже добре, що вперше в історії маємо союзників, і вперше маємо в союзниках Лондон. За останні 300 років ніхто зі союзників британців не програвав. Це вселяє оптимізм.
Тим часом опертя на власні сили означає те, союзник не диктує нам, як використовувати власні сили. Напевно, всі звернули увагу, що під час бунту Пригожина офіційні структури світу застерігали, щоб часом не завдавати ударів по російській території.
Тобто на сьогодні маємо ситуацію, коли союзники не дають нам програти війну, але водночас не дають її виграти.
І вони роблять все, щоб зараз була війна дефензивна (оборонна –ред.), але не офензивна (наступальна – ред.).
Війна на своїй території - це завжди програшна війна. Ізраїль всі війни своєї сучасної історії виграв тільки, тому що він зайшов на чужі території. Забрав у Єгипту величезну територію, і тільки після того Єгипет сів за стіл переговорів і визнав за ізраїльтянами право на існування ізраїльської держави.
Третє - військовий союз. Моя позиція: НАТО - так. Але військові союзи з окремими державами - також. Ми бачимо, що Польща - наш прямий союзник, наш найближчий сусід, - ставши країною НАТО, напряму укладає вигідні для себе союзницькі угоди, створює союзницькі блоки. До прикладу зараз вони зблизилися з Південною Кореєю.
Відповідно Україна, окрім НАТО, має укласти й інші угоди з сильними країнами світу. Такими як Британія, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея тощо.
До прикладу. Ми зараз бачимо, що найбільшими нашими союзниками є Скандинавські країни – саме вони найбільше виділяють кошти на підтримку України. Тобто формується те, про що писав Юрій Липа, - Балто-Чорноморський союз, який для нас дуже важливий та потрібний.
І саме таке майбутнє має бути закладене в стратегічну вісь України».
