В анексованому Криму в селі Роздольне померла колишня зв'язкова УПА Теодозія Кобилянська, яка пережила тортури та табори радянського режиму.
Про це повідомляє «OBOZREVATEL» з посиланням на «Крим.Реалії».
96-річна жінка померла 9 лютого у своєму будинку, 11 лютого її поховали на центральному кладовищі в Роздольному.
Теодозія Кобилянська народилася в селі Микулинці Тернопільської області. Після школи вступила в Організацію українських націоналістів.
У 1943 році, коли була створена Українська повстанська армія, працювала старшою економісткою на пошті. Хотіла більше допомагати Україні, тому стала зв'язковою УПА (щоб подивитися відео, поскрольте новину вниз).
«Коли почався рух цей, я взяла активну участь. І в ліс ходила до хлопців, зустрічалися там, що потрібно було – завжди їм щось пекли, носили туди їжу», – говорила жінка.
У червні 1946 року, коли вона забирала записки від повстанців, її вистежили й заарештували. Жінку кинули в підвал до тіл убитих.
«От бандерівців як убили – кинули й мене туди живу. Так із трупами й спала. Били по-чорному, їсти не давали. «Ти бандерівська б...дь!» І все. Ну ворожість якась така, знаєте, людська ворожість. Це такі люди малоосвічені, вони не розуміли багато чого, не розуміли в політиці нічого. Я ж була політикинею, я розбиралася в людях, а це простий люд, вони не розуміли, що людина думає, чим живе», – згадувала Кобилянська.
Документи у справі Теодозії Гавришків (дівоче прізвище) зберігаються в архівах СБУ Тернопільській області. У них зазначено: Гавришків – членкиня ОУН, працювала під псевдонімом «Струсь».
Її засудили до 10 років таборів за двома статтями: зрада батьківщини й участь у контрреволюційній організації.
Після суду Кобилянську спершу відправили на лісоповал – у табір біля Красноярська, так званий «Краслаг», потім перевели в Казахстан у «Степлаг».
Пізніше вирок переглянули. Загалом вона провела дев'ять років у таборах і ще рік у вільному поселенні в Караганді. Потім переїхала в село Роздольне в Криму.
«Весь час чекаю, що, не дай Боже, хтось за мною прийде», – говорила Кобилянська журналістам.
Як повідомляв «OBOZREVATEL», раніше Служба зовнішньої розвідки України розсекретила майже 350 архівних документів про діяльність Української Народної Республіки в 1920-1930 роках, зокрема про вбивство глави її Директорії Симона Петлюри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світовий порядок: суб’єктивний характер і національний інтерес
