15 січня під час обміну військовополоненими до України повернувся волинянин Юрій Романюк, який провів у російському полоні півтора року. Одразу після звільнення він був госпіталізований.
Про це пише ВСН.
Чоловік поділився з Суспільним пережитими жахіттями неволі та катуваннями з боку російських окупантів.
За словами Юрія Романюка, найбільше знущань зазнавали військовослужбовці із Західної України, зокрема Волині.
«Нас допитували, били та катували. Для цього використовували гумові кийки, шокер», - розповідає він.
Полонених били чим могли, не розв'язуючи їм очі та руки.
«Я запитав: як нам їсти чи ходити до туалету. А мені: як хочете, так і робіть. Нас не розв'язували близько 15 днів. Вони так мені натерли руки, що з'явилися опариші»,- згадує Романюк.
Особливо страшною була так звана «прийомка» - момент, коли військовополонених доставляли до місць утримання.
«Коли тебе привозять, починають жорстоко бити. Інспектори роздягали до гола і били палками. Далі російський спецназ застосовував дубинки, балончики з газом»,- говорить він.
Умови утримання були нелюдськими. В одному двоповерховому бараці, облаштованому за тюремним зразком, перебували близько 150 людей.
«Там були й зеки. Але до них було зовсім інше відношення, вони мали права, на відміну від нас. Нас вважали тваринами третього сорту. Ні допомоги, ні Червоного хреста - нічого не було», - зазначає Юрій.
За час полону його вага знизилася зі 107 до 47 кілограмів.
«На прийом їжі вранці, в обід та ввечері нам відводили по 2 хвилини. За цілий день сходити в туалет - теж 2 хвилини. Ти повинен весь день стояти на ногах. Голова повинна бути опущена нижче колін, очі закриті, руки до верху. Переміщення у положенні «буквою г», - розповідає він про побутові умови в полоні.
Найбільше жаху викликали виходи в баню чи на прогулянку.
«Тобі надягають мішок на голову, починають водити зі шнурком, як собаку», - ділиться Юрій Романюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Ковелі відбудеться прощання із Героєм Олегом Сахарчуком