Про це 29 січня 2018 року повідомляє сайт «DT.UA».
Нині тривають або вже завершуються зйомки декількох українських картин, яким прогнозують статус хітів. Це — «Король Данило» режисера Тараса Химича, «Гуцулка Ксеня» Олени Дем'яненко, «Крути 1918» Олексія Шапарєва. Про подробиці зйомок — у репортажі DT.UA.
Короля Данила знімають найновішою камерою
Під Львовом виросло середньовічне містечко-фортеця Холм. Тут тривають зйомки повнометражного художнього фільм Тараса Химича «Король Данило».
Данило Романович (1201—1264) — більше відомий як Данило Галицький великий, князь і король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Зумів об'єднати велику територію. Головною його заслугою є те, що йому вдалося створити могутню державу, перебуваючи під тиском Тевтонського ордена хрестоносців та монгольської держави хана Бату.Навіть із цієї локації зі справжніми фортечними мурами, бійницями, бастіонами, захисними ровами зрозуміло, що буде екшн, блокбастер із видовищними масовими боями тощо.
На початок 2018 р. уже відзнято чималу частину робочого матеріалу.
Над фільмом працює та сама знімальна група, що робила й першу стрічку Химича «Жива» (прем'єра якої відбулася 2016 р. і прославилася як незалежний проект, знятий без залучення державних коштів та традиційної дистриб'юторської схеми). Як і «Жива», «Король Данило» знімається на народні та меценатські кошти. Незалежна українська кінокомпанія-виробник фільму INVERT PICTURES планує організувати кінопрокат власними силами.Новий фільм Тараса Химича преса охрестила «першим історичним бойовиком про єдиного короля Київської Русі Данила Романовича».
Автори фільму прагнуть показати «живого Данила» — як він взаємодіє з іншими європейськими та східними народами.
Хочемо показати, як творилася могутня держава у складні часи, і яка нелюдська мудрість знадобилася, щоб утримати її кордони, — розповідає DT.UA Тарас Химич. — Жанр фільму — героїчний епос на історичну тематику. Водночас — це суміш екшену, драми, елементів комедії й трилера. Фільм пропонує нашу інтерпретацію історії короля Київської Русі Данила Романовича, який був визнаний Східною та Західною церквами як правитель найбільшої у Середньовіччі території. Цей фільм — художня інтерпретація життя Данила, мета якої — перенести глядача у Середньовіччя з його принципами, пристрастями, думками, почуттями, емоціями тощо. Ми виключаємо документалістику. Лише художній підхід!
Зйомки відбуваються у студії, на відкритому майданчику, у Львові та його околицях, відтворюючи і південь, і північ, і схід держави.Ми збудували грандіозні своїми масштабами декорації, відтворили унікальні інтер'єри середини XIII ст., яких практично не збереглося на території нашої держави. Костюми фільму руйнують стандартне уявлення про середньовічну «Україну», — розповідає продюсер фільму Олеся Галканова-Лань. — «Король Данило» — незалежний проект із усім українським, і нам дуже важливо, щоб усе вийшло якісно. Саме тому ми приймаємо радикальні рішення: змінюємо акторів, місця зйомок, розвиваємо масштаби тощо. А ще — шукаємо меценатської підтримки, бо точно знаємо, що є небайдужі люди, готові вкладати кошти в українське якісне кіно, яке зможе конкурувати зі своїми закордонними аналогами. Чи це зухвальство? — Так! Чи це ризик? — Так. Інакше ми не можемо, — каже продюсер фільму Олеся Галканова-Лань.
До зйомок у фільмі вперше запрошено 40 українських каскадерів під керівництвом І. Юрчишина, який працював в американському телесеріалі «Марко Поло» та в інших українських і закордонних проектах.На сьогодні — це найбільша кількість вітчизняних каскадерів, залучених у роботу над українським фільмом, від часів розпаду союзу.
Тож, паралельно зі зйомками, актори мають тренувальні табори, де ретельно працюють із тренерами, майстрами бою на мечах тощо, оскільки у стрічці використовується багато зброї, і всі мають володіти нею правильно й ефектно.
Завдяки підтримці знімальна група має можливість використовувати й тестувати на цьому фільмі найновіші технологічні розробки для видовищних зйомок. Стрічку знімають найновішою камерою, яких у світі досить обмежена кількість. Прем'єра «Короля Данила» очікується у травні 2018-го.
Гуцулка Ксеня і Dakh Daughters
Ще позаторік у жовтні в рамках колегії Мінкульту було затверджено нову редакцію Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, до якої увійшов і цей проект — український мюзикл «Гуцулка Ксеня» режисера Олени Дем'яненко. Бюджет проекту — 48 млн грн, у тому числі державних коштів — 24 млн. В основі стрічки — знаменита оперета Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня», яку автор створив 1938 р.: лібрето і музика автора, а тексти до більшості пісень свого часу написав професор Коломийської гімназії Д.Миколишин.
Меломани, очевидно, знають, що тривалий час точилася дискусія з приводу авторства знаменитої пісні «Гуцулка Ксеня». Її приписували то Ярославу Барничу, то самодіяльному композитору Р.Савицькому. Оскільки ж доля Барнича складалася досить непросто (після 1949 р. він перебував в еміграції у США, його називали націоналістом, активним членом УПА), то, очевидно, ці чинники також впливали на дискусію стосовно пісні. Втім, у 90-х у низці публікацій у ЗМІ було доведено, що саме Ярослав Барнич — автор «Гуцулки Ксені». Барнич народився 1896-го в селі Балинці (тепер Івано-Франківська область). Складав іспити у Відні та Львівському вищому музичному інституті імені Лисенка. На початку Першої світової війни вступив до легіону Українських січових стрільців. І, як зазначають дослідники, саме в тому легіоні організував смичковий квартет.
Барнич був також диригентом українського театру товариства «Бесіда» у Львові. Він написав дуже багато популярних пісень. Він же автор оперет «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936). Його оперету «Гуцулка Ксеня» високо оцінили сучасники. Деякі з них називали Барнича «українським Легаром». Слід зазначити, що вистава «Гуцулка Ксеня» і досі є в репертуарі Львівського театру імені Марії Заньковецької (режисер Федір Стригун), — прем'єра відбулася ще 1997 р. Кіноверсія цього ж твору знову перенесе глядача до Ворохти, куди наприкінці 30-х ХХ ст. приїжджають українські емігранти з Америки. Вони шукають у Карпатах наречену для юнака, якому дід заповідав мільйон доларів, але з однією серйозною умовою…
У творі багато героїв, багато гарних мелодій. Режисер фільму Олена Дем'яненко повідомила DT.UA, що картину знімали в Карпатах (Ворохта), у Житомирській області, а також у Києві, — а це 74 знімальних дні плюс 7 днів зйомок «заготовок» для комп'ютерної графіки. Олені Дем'яненко вдалося зібрати яскравий акторський ансамбль, до якого ввійшли талановиті молоді актори і справжні зірки. У ролі гуцулки Ксені — Варвара Лущик, Яро — Макс Лозинський, Майк — Ігор Цишкевич, Мері — Катерина Молчанова, синиця — Олег Стефан, Гелен — Тетяна Печенкіна, Професор — Олів'є Бонжур.
Попередньо режисерка обіцяла зняти свою «Гуцулку Ксеню» як модерну мелодраму у стилі українського танго. Прем'єра «Гуцулки Ксені» — початок 2019-го (але це попередня інформація). На думку режисера, потенційний адресат фільму — широка глядацька аудиторія, а один із сюрпризів фільму — участь у ньому популярного фрік-кабаре Dakh Daughters … У ролі кабаре Dakh Daughters.«Крути»: як це було 100 років тому
Знімальний процес картини режисера Олексія Шапарєва («Крути 1918») стартував на початку вересня 2017-го в Межигір'ї. Колишню резиденцію Віктора Януковича було використано як інтер'єр для «французької локації». Звісно, таке парадоксальне поєднання — Крути—Межигір'я — не могли не помітити ЗМІ, які це обігравали в заголовках. Нещодавно представники ЗМІ потрапили на великий знімальний майданчик Крутів на Київщині. У зйомках брали участь бійці Президентської бригади Нацгвардії України. Зйомки тривали з ранку до вечора.
Стрічка присвячена 100-річчю бою під Крутами. В основі сюжету — історія молодих братів Андрія та Олекси Савицьких, які закохалися в прекрасну Софію. Тоді ж більшовики хочуть захопити Київ. А уряд УНР кидає на захист столиці усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами та студентами. Отже, проти 4 тис. червоноармійців — 400 юнаків.Продюсер фільму — Андрій Корнієнко, автор сценарію — Костянтин Коновалов. «Крути 1918» об'єднали багатьох українських акторів. Серед них — Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олександр Піскунов. Дмитро Ступка грає Симона Петлюру, — і всі вбачають дивовижну портретну ідентичність. А молодий актор, але вже зірка Київського театру «Золоті ворота» Дмитро Олійник грає у цьому ж фільмі студента-поляка. Як розповів Дмитро DT.UA, зйомки проходили в Київській фортеці, у Сингаївці. Його герой — польський студент, що добровільно пішов захищати Україну.
Чесно кажучи, певних прототипів того часу в історичних розвідках я не знайшов, але знаю поляка, який пішов воювати за Україну в АТО, отже «з нього» й намагався робити свою роль, — розповів Дмитро DT.UA. — Цей поляк прожив чотири роки в Лондоні, проте добровільно пішов захищати нашу землю в теперішні складні часи. Звісно, найскладніші сцени фільму «Крути 1918» — це сцени на полі бою, це сцени розстрілу студентів. Зима, холод, отже і в окопах було дуже холодно. Як свідчать історики, під час розстрілу 1918-го молодих українців вивели босими… на страту. Наші актори також босоніж грали сцену розстрілу… Я переконаний, що цей фільм не тільки перегляне максимальна кількість глядачів, — ця картина відкриє для декого важливі сторінки нашої української історії. Прем'єра фільму — грудень 2018-го.
