Про це 15 травня 2018 року повідомляє сайт «Polskie Radio».
Найбільший та найвпливовіший німецький тижневик «Der Spiegel» розмістив 9 травня публікацію, в якій група журналістів цього видання пояснює політичні рухи Росії, наголошує на перевагах проекту Nord Stream 2 та закликає німецький уряд визнати «російську сферу впливів», що охоплює країни колишнього Радянського Союзу. Текст призвів до великих розбіжностей як у Німеччині, так і в Польщі, – пише портал energetyka24.com.
Публікація під назвою «Великий поділ: кінець особливим німецько-російським відносинам?» починається критикою нового міністра закордонних справ Німеччини Гейко Мааса та його різкого тону щодо Москви. Автори цієї публікації, група журналістів з «Der Spiegel», до складу якої входить, зокрема, Крістін Еш, очільник московського офісу «Der Spiegel», роблять натяки, пов’язуючи погіршення відносин з Росією з періодом війни.
У публікації її автори висловлюють занепокоєння агресивною політикою Німеччини, а також просто роз’яснюють усі наступальні дії росіян, зокрема військові.
Агресія та руйнування з боку Росії в минулому була результатом відчуття, що Захід намагається її оточити. Путіну будуть дозволені будь-які заходи, якщо треба буде звільнитися з таких кайданів, – пишуть автори статті.
Що це, велике незнання історії, чи, можливо, пропаганда? Ці слова особливо болючі та згубні для поляків та українців. Адже як можна виправдовувати російську агресію у 1920 та 1939 роках «відчуттям оточення»? Як можна так відкрито завдавати шкоду Україні та її громадянам, котрі продовжують боротися за свої східні території після агресії 2014 року?
Журналісти німецького видання не тільки спотворюють історію, але також показують надзвичайну розумову еквілібристику, яка, мабуть, має зняти з Росії всю провину та показати цю країну як таку, якій постійно загрожують претензії жадібного Заходу.
Автори тексту наголошують також на питанні України.
Випадок України показує, що Захід марно наголошує на своїх засадах, не вміючи водночас захиститися від позбавленої докорів сумління Росії. Берліну потрібна Realpolitik щодо Москви, – пишуть вони.
А далі читач має сам подумати, якою має бути ця Realpolitik. Можливо, залишити Україну на милість росіян?
Путін хоче, аби Захід прийняв факт, що Москва вважає колишні країни Радянського Союзу, крім країн Балтії, своєю сферою впливів, де Кремль хоче мати що сказати. Німеччина, звісно, не може офіційно визнати цього, але розумно буде взяти це питання більше до уваги, – вважають німецькі оглядачі.
Це така пропозиція німецькому уряду почати неофіційно приймати притягнення частини країн колишнього СРСР в орбіту впливів Москви. Важко назвати це інакше, ніж «торгуванням», що мала би зробити Німеччина для власної вигоди. Автори публікації «ласкаво» виключають з цього ґрона країни Балтії, напевно у зв’язку з їхнім членством в Європейському Союзі. Можна тільки поставити запитання, чи під час загрози не буде закликів до гри суверенітетом також цих держав, звісно, задля «Realpolitik».
Автори публікації захищають також газопровід Nord Stream 2, проти будівництва якого виступає багато країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польща та Україна, а також країни Балтії.
Це не тільки прибутковий проект. Він став символом німецько-російських відносин. Він має також особливе місце у серці Владіміра Путіна, який, під час телефонних розмов з канцлер Німеччини, постійно нагадує про «свої труби» та натискає на Анґелу Меркель у питанні початку будівельних робіт, – пишуть німецькі журналісти.
Але, по-перше, економічна цінність цього проекту ще не визначена – адже йому загрожують правові кроки з боку Європейського Союзу (газова директива) та санкції, що їх може ввести США. По-друге, до економічного рахунку слід приєднати політичний рахунок, тобто, передусім, збільшення російських впливів у Берліні та Центрально-Східній Європі.
Тему Nord Stream 2 автори завершують «оптимістичним» наголосом:
Нещодавно юристи Європейської ради, яка представляє держави ЄС, дійшли висновку, що Європейська комісія діє проти міжнародного права, намагаючись заблокувати цей газопровід. Посольство Німеччини в Москві із задоволенням відправило цю звістку довгому переліку адресатів.
Ця публікація призвела до великого обурення, зокрема у Німеччині, Україні та Польщі.
