Фемінізм. Про очікування і реальність розповіла на своїй сторінці у facebook Анастасія Уразбаєва - керівник гуманітарного напрямку у Асоціація сексологів та сексотерапевтів України.⠀
Ти пам’ятаєш свій підлітковий вік? Постійне бажання повстати проти правил, знайти своє місце в суспільстві, прагнення самостійності і юнацький максималізм? Саме в цей період на моєму життєвому шляху трапився фемінізм. А далі - все як в тумані.
Про те, чому я глибоко прониклась фе.мінізмом, вже писала у минулих постах. Якщо коротко - гормони грали. А зараз я пишу про свій внутрішній стан протягом цих років.
Ф.емінізм стверджує, що жінка отримає (в що повірила і я):
- свободу економічну та сек.суальну
- рівні можливості з чоловіками
- змогу самостійно обирати свій шлях
- позбавлення гніту п@тріархату
- захист прав
- сестринство і прийняття
Список можна продовжувати, але ти і так все знаєш.
А що ж отримала я?
- постійну тривогу і переживання через свою “жіночу долю”
- сприйняття жінки і всього жіночого як "другосортного"
- штучно поселену тотальну недовіру до чоловіків
- переконання, що жінка НЕ може бути щасливою і реалізованою поза фе.мінізмом
- усвідомлена маскулінізація себе всупереч власній жіночності
- сприйняття всіх чоловіків як пригнічувачів
- погляд на сім'ю та материнство, як на кайдани і в'язницю
- постійне бажання доводити, що жінки не гірші за чоловіків
- відторгнення своєї жіночої природи, бо це "ярмо"
Щось не дуже в'яжеться, чи не так?
Мої страхи та комплекси нікуди не ділись, а навпаки, з'явились нові. Я не відчувала спокою і задоволення собою, "лінія п@ртії" була важливішою за власні прагнення і самопочуття. Так, я повелась на цю пр0паганду і відстоювала штучні к0нструкти.
Але на щастя, турбулентний пубертат пройшов, а мій внутрішній стержень гідно вистояв цей період і лише зміцнів, що зрештою і повернуло мене в реальний світ.
Я пишу це для того, щоб попередити загублені душі, і показати всім, що "так теж можна". Для мене фем|нізм - це юнацькі забавки дівчат, які таким чином переживають підлітковий вік. Як це було і у мене.
Але йти з ним у доросле життя - це плекання своїх к0мплексів і тр@вм, адже головний інструмент фемін|зму - експлуатація жіночого невдалого досвіду.
