На 1 cерпня 2021 року ноземні партнери пообіцяли Україні майже 34 млрд дол фінансової підтримки у формі грантів, кредитів та кредитних гарантій. З цієї суми 12,7 млрд доларів вже надійшло до державного бюджету України.
Тільки третина обіцяного фінансування є грантовою, тобто такою, яку нам не доведеться повертати у майбутньому.
Найбільшими фінансовими донорами України є Євросоюз та Сполучені Штати, які разом пообіцяли Україні надати фінансову підтримку на понад 10 млрд доларів кожен. Водночас з боку США допомога є на 90% грантовою, а обіцяні кошти ЄС – кредитними, хоч і за пільговими умовами.
Українська економіка не здатна профінансувати війну самостійно: падіння ВВП на третину у 2022 року згідно прогнозу НБУ неминуче тягне за собою значне падіння податкових надходжень до бюджету. За цих умов уряд має два реалістичні шляхи наповнення бюджету: іноземна допомога чи друк коштів. Останнє тягне за собою негативні наслідки у вигляді інфляції, яку відчувають на собі всі українці.
При цьому іноземної допомоги наразі не достатньо: вона покриває лише дещо більше половини (52%) потреб державного бюджету з 24 лютого. Низькі надходження фінансування у квітні, травні та першій половині червня змусили НБУ профінансувати дефіцит бюджету на 170 млрд гривень.
В останні дні червня та перші дні липня до України надійшло декілька мільярдів доларів допомоги, що дещо стабілізувало ситуацію. Однак є сумніви щодо того, що фінансування надалі буде достатнім. Навіть якщо позитивні тенденції надходження коштів збережуться, решти обіцяних грошей, тобто близько 20 млрд доларів, буде достатньо лише на 4 місяці з розрахунку потреби у 5 млрд доларів щомісяця.
Обсяги обіцяної допомоги при цьому не збільшуються: у липні публічно оголосили тільки про 1,6 млрд євро нового кредиту від Європейського інвестбанку.
Аналітики підкреслюють, що за таких складних умов є декілька кроків, що дозволять стабілізувати ситуацію. Йдеться про:
- реструктуризацію боргу України та державних компаній і банків, що дозволить зекономити 5 млрд доларів в центральному бюджеті на інші потреби;
- максимальна ефективність використання бюджету;
- пожвавлення економіки, адже кожна витрачена в Україні гривня так чи інакше підтримує бюджет та, відповідно, армію.
При цьому важливо працювати і над нарощенням обсягів іноземної фінансової допомоги, оскільки без неї залишиться лише одне джерело фінансування воєнних видатків — безконтрольний друк грошей, що зрештою може призвести до гіперінфляції.
