Голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович назвав позитивним рішення окружної прокуратури міста Замость про закриття проти нього слідства у справі його висловлювань 8 липня у Сагрині на вшануванні українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.
Таку думку Купріянович висловив у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
Водночас, він висловив стурбованість тим, що ці дії спричинили атмосферу страху серед української громади, наслідки якої будуть тривалими.
“Припинення слідства у справі моєї сагринської промови окружною прокуратурою в Замості сприймаю, звичайно, з полегшенням. Проте слід пам’ятати, що це рішення не набрало ще юридичної сили і може оскаржуватися”, - повідомив Купріянович.
Він додав, що у цій справі було багато “несподіваних і непередбачуваних ситуацій”, а тому варто почекати на завершення юридичної процедури.
Водночас, голова Українського товариства у Любліні зауважив, що ця справа є глибшою, багатовимірною і не стосується виключно його, але й усієї української громади регіону.
“Не можна забувати про інші виміри того, що відбулося після 9 липня, тобто про звинувачення люблінського воєводи, його атаки на мене й українську громаду у засобах масової інформації, образливі слова, дії Інституту національної пам’яті Польщі, позицію інших державних органів у цій справі”, - зауважив Купріячнович.
На його думку, це все призвело, з одного боку, до “створення атмосфери страху серед української громадськості, побоювання відкрито говорити про свою історичну пам’ять, з іншого боку – викликало наростання антиукраїнських настроїв в частині місцевого суспільства”.
Також, за його словами, цього всього неможливо нівелювати одним рішенням прокуратури, адже слідство у цій справі велося майже чотири місяці, що впливало на атмосферу у суспільстві.
У п’ятницю окружна прокуратура в Замості (Люблінське воєводство Польщі) оголосила про припинення слідства проти Купріяновича. У прокуратурі підкреслили: бракує причин вважати, що виголошена промова українського діяча могла зневажити польську державу чи народ.
Як повідомлялося, Григорій Купріянович під час свого виступу 8 липня зазначив, зокрема, що у Сагрині в березні 1944 року польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання. Наступного дня воєвода Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек подав на Купріяновича заяву до місцевої прокуратури і до ІНП Польщі про підозру скоєння злочину у контексті висловлювань голови Українського товариства, які він назвав провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати пам'ять жертв сагринської трагедії - націоналістами.
23 серпня польський Інститут національної пам'яті відмовився розпочинати розслідування проти Купріяновича.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокуратура визнала історика Купріяновича невинним