У ДІКЗ «Стародавній Володимир» виклали світлину та розповіли історію ксьондза з Володимира в будинку якого була школа для глухонімих.
Фото 11.09.1934 року, м. Володимир. На світлині зображені Казимир Носалевський (другий зліва) в оточенні своєї пастви з ксьондзом Нікодимом Доманським
Казимир Носалевський був настоятелем єзуїтського костелу (нині собор Різдва Христового) і мав у місті власну резиденцію. Ввійшов в історію Володимира, як добропорядний чоловік і хороший наставник для своєї пастви.
Народився він 21 лютого 1871 року в Смотричу Хмельницької області у сім’ї Олександра Носалевського та Софії з дому Потоцьких. Закінчив середню школу в Кам’янець-Подільському та семінарію в Житомирі. У 1899 році прийняв духовний сан.
Після включення Кам’янець-Подільського у 1921 році до складу СРСР переїхав на територію Польщі. З 1926-1933 роки був ректором малої духовної семінарії у м. Володимирі та парохом парафії Серця Ісуса (собор Різдва Христового). Був також радником та співорганізатором механічної середньої школи у Володимирі, членом повітового самоврядування та віце-президентом PMS на Волині.
У 1938 році став сенатором V скликання від Волинського воєводства. На початку Другої світової війни виїхав до Польщі. Помер 29 квітня 1947 року в Ломниці. Там і похований.
Будинок ксьондза Казимира Носалевського було споруджено на розі вулиць Віленської та Відок. Він мав 16 кімнат, оскільки там розміщувався ще й сиротинець, одну кухню та домову каплицю. У 1946 році в цьому будинку розмістили школу-інтернат (школа для глухонімих)
