image
 |  43 18 Січня 2020 | 19:27

Київ і віщий Олег: історичні ляпи в шостому сезоні «Вікінгів»

Серіал «Вікінги» ніколи не претендував на історичну правдивість, попри те, що це проєкт телеканалу History Channel. Творці чесно зізналися, що змішували історичні події та багацько фантазували. Але будь-який фантазії є межа.

4 грудня 2019 року відбулася прем’єра перших двох серій 6 сезону серіалу. Одна з сюжетних ліній розгортається на Русі — в Києві та Новгороді, а одним із ключових персонажів сезону став князь Олег. І тут у серіалу почалися проблеми.

Сюжет перших серій: Бйорн Залізнобокий після міжусобної війни стає правителем Каттегата — столиці володінь свого батька. Його брат Івар Безкосний відправляється у вигнання. Він потрапляє в землі київського князя Олега, який бере Івара в полон, але досить швидко знаходить із ним спільну мову. Олег збирається йти в похід на Скандинавію і хоче використати наслідного конунга Каттегата. Трохи пізніше Івар і Олег відправляються до Новгорода, де править брат Олега, Аскольд. Олег труїть Аскольда і вбиває його людей, забираючи до себе малолітнього князя Ігоря — сина Рюрика і наслідного правителя цих земель.

Олег, Аскольд і Дір — це напівлегендарні персонажі, про яких мало перевірених відомостей. Тому стверджувати щось про їхні біографії напевно — складно.

КИЇВ І НОВГОРОД

Перше, що шокує у «Вікінгах» — це зовнішній вигляд Києва. Немає ні річки Дніпро, яка вздовж міста досі тече, ні пагорбів, на яких Київ все ще стоїть. Немає навіть просто височини — обов’язкової умови для зведення великого міста в 9 столітті. У серіалі Київ знаходиться посеред засніженої пустелі. У центрі міста стоїть дивний дерев’яний терем із куполами, схожий на церкву.

Найцікавіше — хрести є на куполах і на прапорі перед входом у княжі палати. В Києві, як і в будь-якому великому торговому місті Європи 9 століття, могла бути християнська громада. Але офіційно місто християнським не було, до хрещення ще ціле століття.

 

Новгород у серіалі взагалі виглядає, як відстале село з невеликим дерев’яним частоколом. При цьому ніякої височини теж немає, місто стоїть у лісі. Хоча абсолютно точно відомо, де знаходилося Рюрикове городище — княжа резиденція. Воно розташовувалося на височині біля берега при витоку річки Волхов з озера Ільмень.

Олег і Івар Безкосний доїжджають із Києва до Новгорода досить швидко і без проблем одразу йдуть до столу. Звичайно, час в кінематографі умовний, адже потрібно потрапляти в хронометраж. Проте, якби вони направду вирішили поїхати на санях взимку цим маршрутом, то добиралися б близько місяця — по прямій від Києва до Новгорода майже 900 кілометрів.

Дивно й те, що Івар потрапив у володіння Олега, пересуваючись Великим шовковим шляхом. Шовковий шлях — це караванна дорога між Східною Азією та Середземномор’ям, через Київ вона не проходила. Можливо, сценаристи мали на увазі торговий шлях із варягів у греки.

ОЛЕГ, ІВАР І БЙОРН

Творці «Вікінгів» і раніше вплітали в сюжет персонажів з інших часів. Могутній Ролло, який народився близько 860 року, ніяк не міг бути одного віку з Рагнаром, якого, ймовірно, стратили 865-го.

Поява в серіалі князя Олега виглядає дивно. Івар Безкосний і Бйорн Залізнобокий вже пропадають з хронік, коли 879 року, згідно «Повісті временних літ», Олег став князем.

За сюжетом другої серії, Олег вбиває свого брата Аскольда, а в третій — калічить Діра. Але князь Олег не був братом Аскольда. Навпаки, Олег був родичем Рюрика, і вбив Аскольда та Діра, виганяючи їх із Києва, зі словами: «Ви не князі й не княжого роду, а я княжого роду». Крім того, переплутані міста: Олег правив Новгородом, а Аскольд — Києвом.

Олег, і Аскольд у серіалі — християни. Отруєний Аскольд, вмираючи, просить Богородицю захистити його, що навряд чи було можливо. Дивно й те, що Олег відокремлює себе від варягів. Нам невідома культурна самоідентифікація Рюрика, Олега або Аскольда. Але, ймовірно, Олег народився у Швеції та сам був варягом. Воїни з дружини Олега виглядають як типові кочівники, хоча скандинав не став би набирати таких у дружину. Швидше за все, його воїни зовні нічим би не відрізнялися від самого Івара, і говорили б його мовою. Згідно «Повісті временних літ», у війську Олега також були представники північних прибалтійсько-фінських племен — чудь, меря, весь.

Похід на Константинополь, про який Олег розповідає Івару, відбудеться не раніше 907 року. За версією французького історика-візантиста Константина Цукермана, час початку князювання Олега в Києві та подальші події потрібно зсунути вперед на 910 рік. Версій, які пересували б цей період назад, не існує. Походів на Скандинавію князь Олег ніколи не планував, чи нам про це просто нічого невідомо.

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити