Перехід на зимовий час в 2021 році в Україні традиційно проходить восени, в останній недільний день жовтня. Відтак дата переведення стрілок годинника в цьому році випала на ніч з 30 на 31-е число. Детальніше про те, коли в Україні переводять стрілки годинника на годину назад в 2021 році - читайте в нашому матеріалі Коли переводимо годинник 2021: якого числа потрібно це зробити і навіщо.
Перехід на зимовий час в Україні в 2021 році: що дає і чим загрожує
Переведення годинників на зимовий час 2021 дає можливість поспати у вихідний день на годину довше. У перспективі це продовжить світлову добу на одну годину (зсунувши пік людської активності на більш світлий час доби).
У той же час сьогодні вже немає таких економічних міркувань, через які існувала б необхідність переведення годинників, впевнена лікар-невролог Тетяна Майкова. У коментарі УНІАН вона нагадала, що два роки тому Нобелівську премію отримали дослідники, які вивчали біологічний годинник людини та її молекулярні механізми, після чого Європарламент прийняв постанову не переводити годинник.
У 2021 році в останній раз переведуть годинник, країни, які вирішили залишатися на зимовому часі, а навесні 2022 року – країни, які хочуть залишитися на літньому часі. Я сподіваюся, що ми приєднаємося до цього рішення і теж перестанемо переводити годинник.
Лікар пояснила, що переведення годинників на зимовий час 2021 шкодить тим, що біологічний годинник складався у людей еволюційно протягом багатьох мільйонів років. Він працює у всіх живих організмів і пов'язаний із певними ритмами природи. Такі годинники зав'язані на довжину світлового дня, температурні показники, ступінь освітленості.
"І це абсолютно біологічне природне явище, яке людство в силу своїх якихось уявлень вирішило змінити. Але природні ритми змінити неможливо, тому що вони створили нас як вид. Якщо ми почнемо намагатися штучно відмовлятися від придбань еволюції, то ми як вид почнемо гинути, що ми, в принципі, і бачимо за статистикою. Час після переведення годинників завжди проявляє негативні медичні тенденції в стані людей: у них частіше трапляються всякі судинні катастрофи, вони частіше хворіють якимись запальними захворюваннями", - перерахувала експерт.
У першу чергу, це стосується роботи нервової системи, пояснила невролог. Тобто люди:
- гірше засипають;
- вони стають менш продуктивними, дратівливими;
- порушується пам'ять, увага та з'являються емоційні порушення.
Все це відіграє велику роль у тій якості життя, що виникає після переведення годинників.
"За оцінками вчених, нова звичка формується в терміни від 30 до 90 днів. Тому коли ми переводимо годинник, то мінімум два місяці, а в принципі і до півроку, ми можемо тільки звикати до цього. Тобто у деяких людей адаптація до нових біологічних ритмів займає півроку. А вся адаптація - це робота людського організму, тобто він витрачає на це свої життєві сили, свою енергію і, відповідно, скільки він витратив, стільки йому і не вистачить для регуляції якихось інших життєво важливих функцій. Це руйнівна для людського організму дія й я вітаю скасування переведення годинників", - запевнила лікар.
Як пережити перехід на зимовий час із мінімумом стресу
Щоб відчувати менший стрес при переведенні годин, потрібно поступово до нього готуватися, радить Майкова.
"Тобто якщо ми збираємося лягати спати на годину раніше або на годину пізніше, то, відповідно, ми повинні за місяць до цієї події поступово по 15 хвилин на тиждень починати лягати раніше або пізніше, щоб дати можливість організму поступово переходити на новий біологічний ритм. Найважче це буде формуватися у людей похилого віку і дітей", - розповіла лікар.
У людей, у яких чіткий розпорядок дня, тобто час підйому, сніданку, приходу на роботу і відходу з неї, це теж буде викликати складні наслідки, тому що ламаються всі ті звички, які вже були сформовані. А поступовий перехід дозволить мінімізувати енергетичні втрати, які в даному випадку виникають.
"Крім того, всі компоненти здорового способу життя додають нам енергії та таким чином допомагають краще пристосуватися. Я говорю про те, що лягати спати потрібно до півночі, хоча б за годину. Адже головні системи, які утворюють енергію – це системи, які в першій половині ночі запасають нам комплекси АТФ, гормони, біологічно активні речовини. Цей час обов'язково має бути до півночі, тому що потім таких довгих періодів глибокого сну, коли це відбувається, не буде", – рекомендує невролог.
Вона також настійно закликала зменшити споживання всяких стимулюючих напоїв: чаю, кави, коли, какао та інших напоїв, в яких є кофеїн. І максимально зменшити вживання алкоголю.
"Дуже важливий компонент - це фізичні навантаження. Помірні фізичні навантаження допомагають мозку впоратися з "мозковим туманом", який виникає, коли ми втомилися. І, якщо ми будемо ходити пішки, плавати, робити гімнастику без обважнення, тобто не в тренажерних залах, а під вагою тільки власної ваги, то ми будемо запускати правильну організацію роботи мозку, що буде нам дозволяти бути більш ефективними і продуктивними. Також культура, мистецтво, приємне спілкування – це все те, що заряджає нас енергією", – резюмувала Майкова.
