Два католицьких храми міста було знищено в роки Другої світової війни, а те, що не знищили німецькі бомби – зруйнували комуністи.
Втім, у жовтні 1993 року відроджується парафія св. Анни. 5 грудня цього ж року, на запрошення львівського Архієпископа Мар’яна Яворського, до праці у ковельській парафії приїхали три перші брати з Провінції Матері Божої Ангельської у Польщі: Роджер Мулярчик, Граціян Пьотровські і брат Адріан Бжузка. Святиню заміняла тимчасова каплиця, котра була зроблена у приватному будинку на бульварі Лесі Українки.
У 1994 році священики разом зі своїми парафіянами звернулися до місцевої влад з проханням про виділення місця під побудову храму. Тодішній мер міста Анатолій Семенюк, а також рішення міськвиконкому не дали дозволу на побудову нової святині, але виділили територію, на яку можна було перенести унікальну пам’ятку архітектури XVII століття – костел Успіння Пресвятої Діви Марії, що знаходився у селі Вишеньки Рожищенського району у дуже зруйнованому стані.
5 грудня 1994 року розпочалося розчищення території і перші будівельні роботи під керівництвом ковельських архітекторів: Олександра Ключука і Петра Пекарчука.
Вищезгаданий храм був побудований у 1639 році і посвячений єпископом Анжеєм Гембіцким. Під час наїзду татар і шведів храм був частково зруйнований і почав занепадати. В 1771 році пан Станіслав Манєцкі – володар села Вишеньки, відновив храм. Після пожежі у 1847 році храм частково відреставрували, а в 1858-1859 роках відбудували повністю завдяки старанням єпископа Кацпра Боровскєґо та вірних.
Після 1945 року святиня у Вишеньках служила господарським приміщенням, місцем для збору молока місцевим колгоспом. Храм Успіння Пресвятої Діви Марії став єдиним вцілілим дерев’яним храмом на території Луцької єпархії. Усього таких дерев’яних святинь було три. І саме цей храм було перенесено і відреставровано у Ковелі. Посвячення храму відбулося 12 жовтня 1996 року єпископом Летманом з Німеччини з міста Вехта.
Архітектура храму досить проста – велика зрубова скриня, згідно з давнім теслярським мистецтвом будування, поставлена на фундаменті нижнього храму. Дах має два яруси, покритий гонтом з трикутними верхівками. По боках фронтової елевації знаходяться дві вежі. Зовнішні і внутрішні стіни храму обшальовані деревом.
Вражає краса та спокій, які йдуть від цього місця. Помітно, що за храмом дбайливо доглядають – саме тому він став перлиною Ковеля.
