Уже два роки поспіль місія «На щиті» у Ковелі проводить в останню земну дорогу полеглих Героїв. Колона авто, синьо-жовті й червоно-чорні прапори, сигнал гучномовця — так волонтери супроводжують Захисників. Місто завмирає: перехожі зупиняються, стають навколішки. Це — останнє «дякую» тим, хто віддав життя за Україну.
Про це пише Ковельська міськрада, - передає ВолиньUA
Ініціатором місії в Ковелі став Ігор Олексюк. Він розповідає, що вони стали одними з перших в Україні, хто започаткував супровід «На щиті». Спершу це була невелика група однодумців, до яких Ігор звернувся особисто. Спілкувалися з колегами з інших міст, навчалися, було непросто. Але вдалося швидко налагодити співпрацю з військкоматом, місцевою владою, правоохоронцями. Згодом ковельчани вже ділилися досвідом із Луцьком, Рівним, Любомлем, Вижвою.
Зараз у місії — понад 35 автівок і команда з десятків людей різного віку й професій, які раніше навіть не були знайомі. Їх об’єднало спільне прагнення — гідно вшанувати полеглих Захисників. Постійно з’являються нові охочі приєднатися. Місія зростає — як родина.
На жаль, виїзди — майже щоденні. Волонтери проводжають Героїв не лише з Ковеля, а й із сусідніх громад: Каменя-Каширського, Старої Вижівки, Турійська, Любомля, Шацька. Іноді — кілька супроводів за день. Кожен із них — це чиясь історія, нездійснені мрії, біль рідних.
— Ми дуже хочемо, щоб настав той час, коли наша діяльність стане неактуальною. Але зараз головна мета — з пошаною зустріти і провести кожного Героя, — говорить Ігор Олексюк. — Це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто повертається «На щиті».
У другу річницю створення місії її учасники зібралися разом біля стели пам'яті, на якій розміщені портрети наших полеглих земляків, щоб згадати тих, кого вже немає. Без пафосу, без гучних промов. Запам’яталися прості слова, які влучають у саме серце:
— Ці хлопці для мене всі тепер рідні, — сказав Ігор Олексюк.
«На щиті» — це не лише про супровід. Це й про щоденне вшанування та збереження пам’яті. Волонтери неодноразово проводили акції, щоб зробити загальноукраїнську хвилину мовчання о 9:00 справді усвідомленою. Для цього перекривали дороги, зупиняли рух на перехрестях — щоб кожен мав змогу зупинитися, подумати, згадати, подякувати.
За словами засновника, одне з головних їх завдань — допомога військовим. Команда «На щиті» активно підтримує фронт: організовує збори на авто, шини, амуніцію — і часто закриває потреби за лічені години.
Долучаються й до акцій на підтримку полонених. Автопробіги вулицями Ковеля нагадують: не всі ще вдома. І за кожного треба боротися.
— Ми стали поруч тоді, коли біль нас об’єднав. Коли кожен Герой, повертаючись до рідної домівки, мав бути зустрітий із честю і гідністю. І ми це зробили — разом, — пише учасниця місії Оксана Вавриш. — З великою вдячністю до наших Героїв — пам’ятаємо всіх, кого провели: в тиші, зі сльозами, з болем у серці. Пам’ятаємо кожен супровід, кожне ім’я, кожен погляд рідних, кожну молитву. Дякуємо кожному, хто з нами в цій місії. Хто мовчки стає в шеренгу. Хто розуміє важливість цієї справи. Разом — ми сила. Разом — ми пам’ять. Разом — ми світло.
Спасибі від громади усім, хто є частиною місії «На щиті». За силу духу. За людяність. За небайдужість.
Ми віримо, що настане той день, коли вулицями наших міст і сіл більше не їхатимуть такі жалобні колони. Коли всі українські родини будуть разом. Коли Україна знову повернеться до мирного життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Померла волонтерка з Луцька, підприємство якої знищила російська ракета