Схоже, що третього вересня владі таки не вдалося підкласти своєму народові черговий неприємний сюрприз.
Йдеться про голосування у ВР по змінах до податкового законодавства щодо збільшення українцям податкового ярма. Тоді забракло лише два голоси. Передбачаю, якщо не буде активного громадського несприйняття, то до наступного розгляду влада ці два голоси все ж таки знайде.
А тепер давайте детально розглянемо й проаналізуємо, що там нам з вами хочуть навязати.
Останніми днями інтернет-спільнота активно обговорювала зміни до податкового законодавства (законопроект №11416.), який, за задумом КМУ, має принести серйозну прибавку до куцого бюджету воюючої країни до кінця року в обсязі 138.7 млрд. грн. Бо, як виявилось, сукупний дефіцит видатків на військові потреби становить в поточному році аж 500 млрд. грн.
Схоже, законодавчий потенціал монобільшості давно вичерпався, а народжені ними законопроекти мають вигляд такої собі фінансової «чупакабри».
Отож. Що тільки не городили в початковому варіанті згаданого опусу: і підвищення акцизу на тютюн та пальне, і введення 5% податку на мобільний зв'язок у, і 5% акциз на воду (солодкі напої та мінеральну бутильовану), плюс 1% на купівлю авто і нерухомості, збільшення військового збору з фізичних осіб з 1.5% до 5%, для ФОПів першої і другої категорії – обов’язкові 800 грн. щомісячного військового збору, для ФОПів третьої категорії - 1% з обігу, і введення 50% на прибутки банків, і авансові платежі з АЗС…. і все це на фоні значного підвищення вартості електроенергії з 1.68 грн. до 4.32 за квт/г в умовах подекуди взагалі тривалої її - електроенергії - відсутності. Остаточний варіант, що виносився на голосування Верховної ради третього вересня, виявився дещо іншим, бо, мабуть, законотоворці з Кабміну та профільного комітету Ради, відчувши реакцію суспільства, зробили його, за словами голови комітету, знаного поборника російської церкви в Україні Данила Гетманцева, «більш м’яким». Та й сам пан Гетманцев заплутався в своїй риториці. Адже, з одного боку, ратує за посилення фіскального тиску на бізнес (це його фраза, що вже стала мемом, про «бізнес в Україні - це курка, з якої завжди можна відщипнути трохи пір’я»). А з іншого - філософствує про впорядкування роботи митниці й «детінізацію» економіки. Як на мене, підприємцям, які ще працюють в країні тотальної корупції, у реальному секторі економіки, зберегли виробництво, не перенесли його закордон, варто за життя ставити пам’ятники.
Наразі у воюючій країні всеохоплююча криза: сотні підприємств зруйновано, енергетична інфраструктура на межі колапсу, серйозніший дефіцит робочих рук… І якби не фінансова підтримка нашого бюджету західними партнерами протягом останніх трьох років, м’яко кажучи, нам було б дуже і дуже складно. Та чи відомо тому ж голові комітету, що в часи кризи гайки ніхто не закручує, інакше економічний механізм не функціонуватиме. Навпаки, податкове навантаження має послаблюватися, а податкова політика, правила ведення бізнесу - становитися прозорою й прогнозованою.
Наведу приклад Грузії за часи економічних реформ Кахи Бендукідзе. Зниження податків до 60% за умови, що їх платять усі, відсутність корупції, тотальна дерегуляція, радикальне скорочення держапарату призвело до триразового наповнення державного бюджету і відмови від допомоги з боку МВФ.
А щодо того, де взяти гроші, то рекомендую почати з себе. З діючої влади. Останній випадок, що у всіх на слуху: колишній голова Донецької ОВА п. Кириленко за час війни придбав 21 об’єкт нерухомості в Києві і Ужгороді на загальну суму 70 млн. грн, елітні автомобілі, годинники…Чим займався цей комерсант на своїй відповідальній посаді? Де фортифікації біля Покровська і Селідово? Відповідь напрошується сама собою. А скільки ще у нас таких голів? Чи взяти того ж таки депутата ВР Колю «котлету» Тищенка. Мішки готівки, ресторани, салони краси, елітні автівки. Чи колишньо голову Верховного суду Князєва з хабарем у 3 млн. доларів, чи то нашого сусіда, колишнього керівника Рівненського лізгоспу, депутата рівненської облради від «Сили і честі» Сухоловича (мільйон доларів дома готівкою, земельні ділянки, елітні авто). Продовжувати ще?
Адже складається парадоксальна ситуація: одні – пересічні українці - сумлінно сплачують податки і збори, донатять останні гривні на ЗСУ, а інші - носять мішки готівки, не знаючи вже, який ще об’єкт нерухомості їм придбати. І скільки мільярдів гривень ось так розкрадено, передано у вигляді хабарів, переведено в офшори, запаковано в мішки не знає ніхто.
До речі, з першого вересня набув чинності ЗУ №3878 щодо суттєвого збільшення акцизу на пальне, що, звісно, суттєво вдарить по цінах для населення країни, адже вартість пального - один з основних складових собівартості продукції і послуг. І це підвищення звісно боляче вдарить по тисячах українців-- власників генераторів, що взимку, в періоди відсутності електропостачання будуть виробляти струм для підприємств, магазинчиків та приватних будівель.
Тому країні для виживання необхідне наведення елементарного ладу, коли буде викорінено корупцію, коли закони поважатимуть і виконуватимуть абсолютно усі, коли шануватиметься особистість й людська гідність. Тільки тоді зможемо інтегруватися до цивілізованого світу з членством у Європейському союзі та НАТО. І врешті-решт перемогти рашистську імперію.
Сергій Сівак, депутат Луцької районної ради від ВО «Свобода», заступник голови Луцької районної ради, майор медичної служби
