Ще десять років тому туристи, які відвідували Луцьк, навіть не підозрювали про існування в місті зоопарку. А сьогодні «Луцький зоопарк» став одним з улюблених місць відпочинку лучан та цікавим об’єктом для екскурсій. Затишні алеї і яскраві барви милують око. Це особливий мікросвіт, де панує гармонія, затишок і краса природи. Про те, чим живе «Луцький зоопарк», розповідає його директор Людмила Денисенко.
- «Луцький зоопарк» сьогодні – одне з найуспішніших і відомих комунальних підприємств міста, хоча раніше воно перебувало в занедбаному стані. Як вдалося відродити в обласному центрі Волині повноцінний зоопарк?
- Все почалося з 2013 року. Тоді ще не було проекту реконструкції. Але ми всі розуміли, що зоопарк в такому стані, в якому він тоді був, не може функціонувати. У лучан ще у першій половині 2010-х років побутувала думка, що у Луцькому зоопарку немає що робити і немає на що дивитися. Автобуси охочих подивитися на тварин масово їхали до колег у Рівне. Звідти вони поверталися з великим натхненням і утверджувалися у думці, що Луцький зоопарк нецікавий. Тому перед нами постало завдання не лише повномасштабної реконструкції. Потрібно було навчити лучан знову полюбити свій зоопарк.
Ще 10 років тому Луцький зоопарк був зовсім іншим. Відсутня огорожа, стара будівля каси ще з радянського часу, недоглянута територія… Все це справляло сумне враження. Перший крок до нового зоопарку розпочався з озеленення території і перших квітів. До того все було сірим, тому хотілося додати яскравих барв. Колекція тварин теж не вражала. У нас були тільки притаманні українській фауні види: лисиці, вовки, ведмеді. Коли ми привезли у зоопарк перших фазанів, це стало цілою подією. Старання і віра в те, що підприємство зможе здолати труднощі, завжди допомагали нам.
Насправді я завжди любила зоопарк, яким би він не був. Ми розуміли, що тваринам потрібно створити комфортні умови перебування. Це не лише великі просторі вольєри, а й елементарне їх прибирання щодня, аби позбутися запаху. Почали пошук спонсорів для купівлі харчів для тварин, започаткували співпрацю з магазинами. Фінансування зоопарку тоді було мінімальним і покривало лише найнеобхідніше. Потім почали співпрацю з іншими зоопарками, стали будувати нові вольєри. До кінця 2014 року йшов повільний процес відродження зоопарку власними силами. А потім розпочалася велика грандіозна реконструкція.
Не всі вірили, що зоопарк вдасться відродити. Коли велися активні будівельні роботи, потрібно було максимально мінімізувати їх вплив на мешканців зоопарку. Вберегти тварин від стресу. Бували дні, коли у нас трудилося до 200 будівельників і працювала велика техніка. За десять місяців 2015 року зоопарк був повністю перебудований. І тоді вперше до нас завітали керівники українських зоопарків. Оновлений зоопарк став для них справжнім відкриттям, Раніше вони не підозрювали, що у Луцьку є власний зоопарк. Хоча у 2019 році наш заклад святкує 40 років з дня заснування.
- Чи важко керувати таким підприємством?
- Таке підприємство як зоопарк певною мірою небезпечне і непередбачуване. Спочатку може бути все гаразд. А потім раптово змінитися. За 15 хвилин можуть побитися мавпи, олень застрягнути рогами в годівниці, якась тварина вийти на територію зоопарку. На такі ситуації потрібно швидко реагувати.
- Як справи з підбором кваліфікованого персоналу?
- З персоналом постійно триває робота. Більшість наших працівників – це сформований сталий колектив, які люблять свою роботу. До тварин не можна йти нещиро. Вони дуже це відчувають. Коли до нас приходять нові працівники, я їм кажу: тварин за кілька днів зрозуміють ваш характер і ставлення. Ви не можете грати роль і йти їх годувати для галочки. Ви повинні відчувати їх. Уважно спостерігати за тваринкою, бачити чи вона добре себе почуває. Ви повинні розвиватися, створювати у вольєрах чи павільйонах умови, наближені до природних. Потрібно знати тривалість життя тварин. Коли у неї шлюбний період, скільки триває вагітність, насиджування яєць, годування потомства. Робота у зоопарку – відповідальна справа. А ще ж існують державні вихідні. Але для частини наших працівників їх не існує, адже у ці дні ми маємо забезпечити якісне дозвілля відвідувачів зоопарку.
- Скільки всього працівників працює у зоопарку?
- Зараз наш колектив налічує 46 осіб.
- Як впливає на роботу зоопарку фактор сезонності?
- Найменше відвідувачів приходить до зоопарку у листопаді та грудні. Коли стоїть похмура дощова погода, бувають дні, коли немає жодного відвідувача. Короткий світловий день теж не приваблює гостей до зоопарку. Адже з 8 до 17 години більшість людей на роботі. А темніти тоді починає вже після 16 години дня. Пізньої осені та узимку до нас частіше приходять по суботах та неділях. Дуже тішить рання весна. Тоді можемо починати сезон ще з березня, якщо надворі тепло. Тоді потрошки починаємо виносити тварин з закритих приміщень у відкриті вольєри. Звісно, що пік відвідування зоопарку припадає на теплу пору року.
- Чи були проблеми з утриманням тварин цієї зими?
- За кілька років ми навчилися грамотно планувати роботу підприємства впродовж усіх сезонів. У нас є банківський рахунок, який називається «на зиму». Коли до зоопарку приходить найбільше відвідувачів, ми починаємо відкладати гроші, щоб потім вчасно заплатити за електрику, закупити харчі для тварин. Наші мешканці не мають відчувати впливу сезонних факторів. Їм має бути максимально комфортно в різні пори року.
З іншого боку, Луцький зоопарк завжди був сезонним підприємством. Я знайшла документи, що ще 8 – 10 років тому зоопарк взагалі зачинявся на зиму. Але це в минулому. Ми навпаки активно пропагуємо, що працюємо щодня у різні сезони і без обідньої перерви, в тому числі 1 січня. Створюємо комфортні фотозони, даруємо гарний настрій. Лучани вже знають, що можуть прийти взимку у зоопарк, адже доріжки завжди будуть розчищені від снігу. А через скло можна буде подивитися на теплолюбивих тварин. Всі останні вольєри, які ми будували для лемурів, мавп, папуг, передбачають таку можливість.
- Скільки представників фауни живе у зоопарку?
- У нас уже є 126 видів тварин. У 2012 році було лише 43 види. Тоді в зоопарку мешкало близько 80 особин тварин. А зараз їх кількість зросла до 600. Це разом з птахами, великими і малими тваринами, черепахами. Тобто, колекція тварин зросла утричі. Крім ссавців і птахів, у нас мешкають такі рептилії як ігуана і хамелеон, але зараз вони перебувають в адміністративному приміщенні. Одна з моїх мрій – відкрити тераріум у Луцькому зоопарку. Але для цього треба будувати окреме приміщення.
- Чи важко вирішувати питання фінансового забезпечення зоопарку?
- Утримання Луцького зоопарку вартує у рік понад 200 тисяч євро. Але грошей ніколи забагато не буває. Цей рік – четвертий після реконструкції. У планах на 2020 рік – збільшення фінансування. Дуже добре, що нам вдалося збудувати великі об’єкти на території зоопарку. Але їх ще потрібно утримувати в чистоті і порядку. Наш бюджет формується з міських коштів і з власних коштів. Минулого року 4,3 млн гривень зоопарк отримав від Луцької міськради. А 2,7 млн гривень ми заробили самостійно. Це непогані показники. Щороку нам вдається заробляти на 700 тисяч гривень більше. А у 2019 році ми поставили за мету досягти цифри у 3,5 млн гривень.
- Як популяризуєте зоопарк?
- Працюємо в кількох напрямах. Третій рік поспіль випускаємо календарі з нашими тваринами. На всіх фото – тільки наші тварини. Нам є чим пишатися. Потім ці календарі даруємо великим групам відвідувачів на пам’ять. Маємо власну сувенірну продукцію – магніти з зображеннями наших мешканців, брелки. Цього року випустили блокноти, чашки. Беремо участь у туристичному всеукраїнському проекті «Паспорт мандрівника». На частині його колекційних марок – наш зоопарк.
Постійно розміщуємо інформацію про те, що відбувається у зоопарку, на сторінці у Фейсбуку. Пишемо новини про народження нових тваринок чи появу нових мешканців. Публікуємо чудові фото зоопарку у різні пори року. Влаштовуємо конкурси і розіграші.
- Скільки людей відвідує Луцький зоопарк?
- Щороку ми подаємо звіт про кількість відвідувачів. Сюди входять ті, хто відвідав зоопарк як на платній, так і на безоплатній основі. Лише на платній основі минулого року у нас побувало 70 тисяч осіб. Ще близько 35 тисяч – це безкоштовні відвідувачі. Для порівняння: у 2011 році до зоопарку завітали менше 20 тисяч осіб.
До нас часто звертаються інтернати, реабілітаційні центри, і ми завжди йдемо назустріч. Приймаємо людей і з особливими можливостями, адже під час реконструкції забезпечили їм зручний доступ до вольєрів.
- Чи відвідують Луцький зоопарк мешканці інших областей?
- Так. Територіальне розташування Луцького зоопарку дуже вдале. У Львові немає власного зоопарку. Така ж ситуація з Тернополем та Івано-Франківськом. Потенційно Луцьк може розраховувати на мешканців трьох областей, розташованих недалеко. І люди дійсно приїжджають. Планують екскурсії до зоопарку, відвідуючи також Луцький замок і Старе місто.
- Чи може Луцький зоопарк успішно конкурувати з іншими зоопарками України?
- Конкурувати ні, тому що кожний зоопарк особливий. Але ми маємо власну нішу. Про Луцький зоопарк вже знають, і не лише в Україні. Тепер інші зоопарки не бояться віддавати нам тварин. Ми раніше і мріяти не могли, що братимемо участь у програмі відтворення чорного лелеки. У нас мешкають червонокнижні бурий ведмідь, орлан білохвіст, карпатська рись. Приємно, що Луцький зоопарк виконує функцію не лише показу тварин, а й збереження та відтворення рідкісних видів.
- З якими зоопарками співпрацюєте найбільше?
- Співпрацюємо з усіма. Створена і діє Українська асоціація зоопарків та акваріумів, куди входить і Луцький зоопарк. Щороку ми збираємося, обговорюємо плани і розробляємо основні напрямки роботи. Зараз ми тісно почали працювати з реабілітаційними центрами. Значна увага приділяється тваринам, які зникають чи перебувають на межі зникнення.
- Які плани на майбутнє?
- Плани завжди є. Ми зараз ніби хочемо наздогнати довгий період занепаду. Працюємо піднесено. Тільки закінчили вольєр для орлана-білохвоста, а вже думаємо, що робити далі. Ставимо за ціль щороку поповнювати колекцію тварин. Після реконструкції 2015 року збудували 12 вольєрів за власні кошти. У зоопарку є тварини, які не мають пари. Наприклад, лама альпака, бізон. Шукаємо їм пару. Дуже хочемо розширити експозицію приматів. Це те, в чому лучани раніше були обділені. Адже у Луцькому зоопарку спочатку не було мавп. Практика показує, що вольєри з приматами користуються у наших відвідувачів великою популярністю. Людям цікаво спостерігати за мавпами, їх поведінкою.
Інший напрям роботи – розширення площі зоопарку. 4 гектари вже замало. До прикладу, Рівненський зоопарк має 13,5 га. Луцька міська рада йде нам назустріч і для початку пообіцяла виділити 2 гектари території. Збільшення площі актуальне з огляду й на те, що зоопарки все більше виконують природоохоронну функцію.
Я дуже обережна в обіцянках, тому що люблю їх виконувати. Знаю точно: якщо з’явиться новий вольєр, ми обов’язково знайдемо, кого туди поселити.
Спілкувався Петро Герасименко
Фото спільнота Луцький Зоопарк.
