Минає ще один рік, який для Володимир-Волинського району ознаменується тим, що район буде повністю поділеним на ОТГ. Про те, як оцінює реформу децентралізації, про співпрацю з головами ОТТ та депутатські досягнення, – розмовляємо з головою фракції ВО «Свобода» у Володимир-Волинській райраді Павлом Карпюком.
– Які ключові досягнення можете назвати у році, що минає?
– Досягненням 2018 року вважаю залучення понад 1,5 мільйона гривень на розвиток Володимир-Волинського району. Вдалося це зробити завдяки сприянню нашій свободівській фракції у Волинській обласній раді та її керівнику Анатолію Вітіву. Це – немалі кошти на різні проекти, які прийшли у район. За цю спільну роботу дякую нашій свободівській команді.
– Півтора мільйони – сума чималенька. Розкажіть, на які проекти пішли ці кошти?
– Депутатом районної ради мене обрали люди з колишньої Зорянської сільської ради, яка нині входить в Устилузьку ОТГ. Звісно, в першу чергу, я лобіював їхні інтереси та інтереси Устилузької міської ради. Але й не зациклювався виключно на Устилузькій громаді: на звернення людей гроші виділялись і на Зарічанську, і на Зимнівську громади.
Якщо детальніше говорити про розподіл коштів, то 250 тисяч гривень було виділено на внутрішній ремонт Будинку культури у селі Зоря. Сподіваюсь, у наступному році нам вдасться завершити його ремонт. У одному з невеличких сіл району – Ворчині – з’явилося вуличне освітлення, і вже більше, як півроку, мешканці села ходять ввечері не в темряві. Це – плюс, тим більше, що не в кожному великому селі району є таке освітлення.
36 тисяч гривень було виділено на енергозбереження ФАПу в селі Чорників. Радісно мені від реакції людей на цю справу – вони вдячні за те, що їх не обділили увагою і почули. Хоч це – і невеликий доробок, але людям створено більш комфортні умови для прийому пацієнтів.
На звернення Зимнівського голови В’ячеслава Католика вдалося також відстояти виділення з обласного бюджету коштів на енергозбереження в Зимнівську та Льотничівську школи, а також клуб села Селець.
– Раз ми говоримо про громади, то хотілось би почути про рівень співпраці з головами ОТГ, зокрема – з головою Устилузької ОТГ?
– Стараюся спілкуватись і співпрацювати з усіма головами ОТГ. А щодо того, з ким комфортніше, то у мене складається враження, що з молодшим поколінням це вдається краще. Мабуть, через те, що ми знаходимося в одній віковій категорії, і тому спільного бачення досягаємо швидше.
Наші взаємовідносини з мером Устилуга можна охарактеризувати як складні, але робочі. Ми спілкуємось у форматі, що потрібно для Устилузької об’єднаної громади. Мені це –небайдуже, адже це – округ, де мене люди обирали. Може, не все гладко, але я намагаюся йти назустріч і шукати точки дотику для того, щоб залучити максимум інвестицій у розвиток громади. Звісно, мені би хотілося, щоб очільник Устилузької громади до кінця відстоював те позитивне, що може бути у громаді.
До прикладу, на початку року в Устилузі з’явився інвестор, який хотів збудувати невеличке котеджне містечко. Вдалося знайти вільну земельну ділянку, яку технічно потрібно було провести через сесію і виставити на аукціон. Я неодноразово на сесії міської ради намагався пояснити депутатам, що це – дуже добра ідея, але все закінчилося тим, що інвестор із Устилуга пішов. Він побачив, що на початковому етапі виділення земельної ділянки йде неймовірне затягування – і все кинув. Місцеві ради мають сприяти інвесторам, а не вставляти палки в колеса.
– А як у 2018 році складалася співпраця між депутатами районної ради, головою райради та головою РДА?
– Після того, як район став поділеним на 4 об’єднані територіальні громади, Володимир-Волинська районна рада стала рудиментом. На нашому балансі – ще дві сільради, але після виборів 23 грудня вони увійдуть в ОТГ. Райрада вже практично не вирішує жодних фінансових питань, але на утримання її апарату витрачаються державні гроші. Тому я би не став говорити про ефективність роботи цієї ради, адже минув той час, коли вона приймала рішення, які йшли на користь розвитку району.
А щодо співпраці з головою держадміністрації, то я навіть не знаю, чи є сенс про це говорити? Ніякої корисної взаємодії між РДА та райрадою я не бачу. До прикладу, з початку року голова райради та голова РДА відстоювали виділення грошей на проектно-кошторисну документацію для ремонту дороги від Овадного до Коритниці. Устилузька ОТГ виділила на цей проект 90 тисяч гривень. Рік минає, але нічого не відбулося, ремонту дороги немає. Залишається питання: навіщо було вимагати виділення від Устилуга тих 90 тисяч?
– Після виборів 23 грудня усі села нашого району увійдуть в ОТГ. Чи вважаєте реформу децентралізації успішною?
– Реформа децентралізації – це реформа, про яку зараз найбільше говорять. І кажуть, що то є вдала реформа. Мовляв, вона має свої плюси та мінуси. До плюсів можна віднести те, що громади отримали можливість самостійно розпоряджатися тими грошима, які до них надходять. Аби ще зменшити диктат із боку державного бюджету і не повчати місцевих керівників, як жити.
Про недоліки зараз мало говорять, але вони – важливі, тож ігнорувати їх не можна. Перший недолік – це невизначеність із районними радами, де залишилося керівництво й апарат. Другий недолік особливо гостро постав у цьому році – це намагання держави перекинути свої функції у сфері освіти та медицини на місцеві громади. Це неправильно, адже саме держава має фінансувати освіту та медицину, а не перекидати утримання лікарень, ФАПів, шкіл і дитсадків на плечі місцевого самоврядування.
– Нещодавно власники єврономерів влаштовували масові акції протестів на кордоні, перекривали митниці. Як прокоментуєте дії цих людей?
– Мені шкода тих людей, адже це – наші люди, українці. Але держава поставила їх у такі умови, що їм треба або викидати своє авто, або ж віддати часом останні гроші на його розмитнення. І питання тут – зовсім не в тому, що хтось платить податки, а хтось – ні. Питання в тому, що понад 4 роки влада дозволяла ввозити ці автомобілі в Україну, і тут в один момент усе це припинила. Відведений термін для розмитнення та легалізації авто, на мій погляд, є недостатнім. Це або на початках не треба було дозволяти таке робити, або ж тепер дати пільгові умови для розмитнення. Ну, не мають прості люди до 4-х тисяч доларів на розмитнення авта. Я спілкуюся з людьми, які живуть у селах і мають такі автомобілі на євро номерах, – то вони просто за копійки вивозять їх у Польщу і здають на шроти.
Держава мала би піти назустріч цим людям, адже 2 мільйони автомобілів на єврономерах уже ввезені в Україну, і це факт. Треба створити їм умови, при яких ці люди не були би заручниками ситуації і мали змогу раціонально планувати свої витрати на користь держави. А ставити їх у жорсткі рамки, щоб багато хто з них одразу втрачали всі свої заощадження останніх років – це неправильно.
– У березні 2019 року будуть вибори президента України. Чи буде можливість у мешканців нашого міста і району поспілкуватися з кандидатом у президенти від ВО «Свобода» Русланом Кошулинським?
– Не перший рік перебуваю у свободівській родині, тому знаю Руслана Кошулинського не з розповідей чи екранів телевізорів, а з особистого спілкування. Вважаю його єдиним кандидатом, який, ставши президентом, зможе розпочати глобальні зміни в країні. Хотілося б, аби люди нарешті усвідомили: в Україні повинен керувати українець, націоналіст. Чим швидше це відбудеться, тим швидше ми станемо на рейки розвитку самодостатньої країни. Згадайте Польщу і Чехію. В цих країнах після того, як вони скинули ярмо комуністів, президентами стали націоналісти Лех Валенса та Вацлав Гавел, які провели корінні реформи і дали поштовх розвитку своїх держав.
Можу запевнити мешканців міста та району, що вони отримають можливість поспілкуватися з Русланом Кошулинським, задати питання і найголовніше – почути від нього бачення розбудови нашої країни.
– Назвіть Ваше найбільше особисте досягнення у 2018 році?
– Якщо відкинути депутатську роботу, то найбільшим досягненням 2018 року вважаю народження сина Степанка. Без перебільшень, це для мене – головна подія цього року. Це те, чого ми з дружиною та сім’єю найбільше чекали. Я тим дуже тішуся, адже це мені енергію, наснагу, заряджає позитивом на майбутні справи.
Розмовляла Ярослава Вознюк