Два сини свободівця Валерія Чернякова – офіцери. А сам батько – у Теробороні.
Валерій Черняков – депутат Ковельської міської ради, голова Полтавської обласної організації ВО «Свобода», але зараз перебуває в рідному Ковелі на Волині. Саме в цьому місті свободівця застала війна, а в Тероборону, як відомо, можна потрапити лише за місцем прописки. Тому залишився на малій ба́тьківщині. Записався в громадське територіальне формування Тероборони при ОТГ – у вільний від роботи час разом з іншими бійцями охороняє певні важливі об’єкти.
Розповідає про полтавських свободівців, з якими повсякчас тримає зв’язок. Каже, що практично всі в Теробороні. В Полтаві, як і в Ковелі, – наразі спокійно, щоправда, не всюди: свободівці з Котельви встигли по лісах поганяти орків. Одному свободівцю – Олексанедрові Сивашу з Гадяча - навіть вручили орден за мужність.
До Білорусі з Волині рукою подати, тож про можливий напад із півночі говорить таке: «Білоруси, можливо, не хочуть воювати, але якщо буде команда, то куди ж армія дінеться? Підуть. А якщо вони підуть, то після перших сотень мертвих білорусів – дуже швидко знесуть свого бацька. Бацька це розуміє, тому, здається, не дуже то й хоче лізти в цю війну, бо ж поки має шанс вічно сидіти на цій посаді. Тому Лукашенко, схоже, маневрує: і хоче, і не хоче воювати. Самі білоруси не войовничі, тим паче ця сторона, поближче до кордону з Україною: Мінськ, Брест (наше Берестя колишнє). В населених пунктах Білорусі, побіля траси з Бреста на Мінськ, праворуч від України, у селах говорять по-українськи, співають українські пісні на весіллях, дотримуються українських весільних традицій. Багато людей тут пов’язані сімейними вузами з українцями, тому дуже важко їм з цього погляду буде з нами воювати. Плюс на нашу користь географічні особливості: в нас ліси, болота, непрохідні дороги. Це не степи, як на сході України».
Валерій Черняков каже, що в Ковелі – до 5 тисяч лише офіційно зареєстрованих біженців. Живуть по квартирах, по гуртожитках. Більшість тут транзитом, приїжджають і їдуть далі.
Як би та війна мала закінчитися? «Ми маємо не лише розбити Росію, а зробити все для того, щоб вона розвалилася на клаптики, які зараз малюють на мапах. Можливо, нам вдасться забрати свою Кубань, Білгород та інші етнічні українські території».