Суд задовольнив позов ковельчанки Олени Волянюк до Ростислава Дідуха, який є настоятелем церкви Преображення Господнього ПЦУ у місті Ковелі, щодо розірвання договору довічного утримання.
Про це, як пише Ковель media, йдеться у рішенні Ковельського міськрайонного суду, - інформує ВолиньUA
4 квітня 2024 року між Оленою Волянюк та Ростиславом Дідухом було укладено договір довічного утримання, який посвідчила приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Наталія Козоріз. Договором передбачено, що вона передає у його власність свою квартиру на вулиці Незалежності у Ковелі, а замість цього він зобов’язується забезпечувати її утриманням та доглядом довічно.
Про мотиви Олени Волянюк, які спонукали подати позов до суду з проханням розірвати цей договір, та позицію Ростислава Дідуха ми розповідали у публікації «Ковельчанка похилого віку переписала квартиру на священника, а тепер судиться з ним», яка викликала чималий резонанс.
Суд почав розглядати цю цивільну справу у травні 2024 року.
У судовому засіданні 29 січня 2025 року позивачка, яка має поважний вік, пояснила, що жодного договору не укладала та нічого не підписувала, про укладення такого договору нічого не знала, а відповідач не доглядав за нею.
В подальші судові засідання Олена Волянюк не з’явилась.
Її представник в суді позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що оспорюваний договір не відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо форми та змісту, зокрема не містить умови щодо надання щомісячного грошового утримання. За його словами, відповідач з 19 квітня 2024 року жодного разу не навідувався до позивачки, тобто не виконував умови договору, а доказів здійснення перешкод у виконанні договору той не надав.
На цьому ж засіданні, яке відбулось 29 січня 2025 року, Ростислав Дідух позовні вимоги не визнав та пояснив, що задовго до укладення договору опікувався Оленою Волянюк та її чоловіком, який в подальшому помер. Після смерті чоловіка вона попросила його укласти договір довічного утримання, оскільки переживала за свою спадщину. Після укладення договору він сумлінно виконував свої обов’язки, приходив до неї, возив у лікарню, прибирав, забезпечував медикаментами та продуктами тощо.
За словами Ростислава Дідуха, надалі з’явився громадянин, який вирішив позбутися його, як опікуна жінки. Після цього Олена Волянюк змінила своє відношення до нього, не відкривала квартиру, не відповідала на телефонні дзвінки. У зв’язку з цим з кінця квітня 2024 року він припинив виконання договору через її перешкоджання. Щодо таких перешкод з боку жінки та інших осіб нікуди не звертався.
В подальші судові засідання Ростислав Дідух не з’явився.
Представник відповідача заявлений позов також не визнав. Зазначив, що Дідух умови договору виконував повністю, однак у зв’язку з втручанням сторонніх осіб, які почали перешкоджати спілкуванню з Волянюк, він втратив можливість виконувати умови договору. За словами захисника, Дідух готовий продовжувати виконання договору за відсутності перешкод з боку сторонніх осіб.
Приватний нотаріус Наталія Козоріз в судовому засіданні пояснила, що договір довічного утримання укладався між позивачкою та відповідачем за місцем проживання позивачки. Договір був зачитаний Олені Волянюк та підписаний представником, оскільки жінка вказувала, що погано бачить і не зможе підписати договір. При цьому Волянюк вказувала, що довіряє лише Дідуху. Надалі, приблизно через два місяці після укладення цього договору, Волянюк зверталась до неї з питанням розірвання цього договору та вказувала, що не бажає, щоб догляд здійснював Дідух, оскільки є інші особи, які будуть здійснювати такий догляд.
Суд встановив, що Дідухом жодним чином не спростовані доводи Волянюк про невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов’язань. Більше того, Дідух визнав, що з кінця квітня 2024 року не виконує умов договору. Причини такого невиконання договору, названі відповідачем (перешкоджання у виконанні договору позивачем) правового значення не мають в силу вимог ст. 755 Цивільного кодексу України.
Крім того, з кінця квітня 2024 року Дідух не вживав жодних дій щодо поновлення виконання ним умов договору, не звертався в правоохоронні органи щодо перешкоджання виконання договору позивачем, чи іншими особами, а лише зайняв позицію очікування, тобто бездіяльності.
Суддя Петро Бойчук ухвалив позов Олени Волянюк задовольнити повністю: розірвати договір довічного утримання, а також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.
Читайте також: Родина з Луцька розповіла про виховання доньки з синдромом Дауна
