Білорусь на тлі санкцій Європейського Союзу проти неї заявила про намір завершити економічну інтеграцію з Росією до 1 січня 2022 року. Очікується, що запланована на 9 вересня зустріч Путін і Лукашенко остаточно закріпить план окупації Білорусі Росією.
Інтеграційний план у сфері економіки охоплює створення спільних ринків енергоресурсів і транспорту, уніфікацію податкового та митного законодавства, перехід до єдиної промислової та сільськогосподарської політики.
Нагадаємо, Євросоюз ввів санкції проти середнього сина президента Білорусі Олександра Лукашенка Дмитра, російського олігарха Михайла Гуцерієва та інших. Всього до переліку увійшли 78 осіб. Санкції введені у зв'язку з примусовою і незаконною посадкою рейсу Ryanair в Мінську 23 травня 2021 року.
Упродовж останніх років Росія неабияк тиснула на Білорусь, намагаючись затягти її у свої «геополітичні тенета» на шляху «до інтеграції», закріпивши 20-річну угоду про створення союзної держави. Фактично, розгортається класичний повзучий російський гібридний сценарій окупації сусідньої держави. І хоча самопроголошений Лукашенко намагався демонструвати свою незалежність, та місяці безпрецедентних вуличних акцій протесту в його країні зробили свою справу.
У Кремлі задоволені результатами попередніх перемовин. А значить, усе йде за планом. За планом Москви. Так, за задумом Кремля, парламент Білорусі повинен отримати більше повноважень, але репресивна машина залишиться в руках Лукашенка, який і виконуватиме усі його вказівки.
Очевидно, що Кремль з часом має намір не просто прибрати Лукашенка, а замінити його на «свою» людину, яка б влаштовувала Москву. Та зараз все залишається так, як було, і кремлівський диктатор руками іншого «соратника» з Білорусі, фактично, створює частину своєї мрії – «Союзної держави» з уявною демократією та неуявною армією, яка диктуватиме правила цієї самої «демократії». Водночас легітимність Лукашенка є гарантією легітимності й самого Путіна, який усіма силами прагне перешкоджати демократичним процесам та революціям у світі й найбільше боїться подібного сценарію в Росії. Прагнучи довічно залишатися при владі, Путін «допомагає» й Лукашенкові. Як наслідок такої допомоги – Білорусь є країною з обмеженим міжнародним суверенітетом, економіка якої повністю залежна від підтримки Москви. Після чергового траншу такої «підтримки» Лукашенко зазвичай забуває про свої західні маневри та присягається на вірність Путіну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дружина депутата від «ОПЗЖ» Козака змінила прізвище, ім’я та по батькові, аби уникнути санкцій
У своїй «Союзній державі» Москва розглядає Білорусь лише як дотаційний регіон, а у довгостроковій перспективі Путін робить ставку на прив’язку Білорусі до Росії з допомогою економічної кооперації. Свій вплив Москва посилює і через білоруських бізнесменів, так званих «гаманців» з оточення Лукашенка, які залюбки надають інформаційну та логістичну підтримку російським пропагандистам.
Російська гібридна агресія значною мірою залежить від можливостей для успішного проведення інформаційних операцій, для яких потрібні фінансові ресурси та групи впливу. І тут Білорусь є яскравим прикладом тактики Кремля зі створення й підтримки проросійського лобі. Свідченням тісного переплетіння і спільної участі бізнес-груп, пов’язаних з Росією, у реалізації інформаційної політики Кремля в Білорусі є планомірне забезпечення діяльності російських пропагандистів, перш за все каналу RT, активізація якого відбулася після сумнозвісних виборів президента Білорусі.
Водночас Кремль вірить у реальні перспективи інтеграції Росії та Білорусі вже тоді, коли влада зміниться, й активно підшуковує заміну незмінному Лукашенку. Інтеграція за путінським сценарієм передбачає передачу значної частини повноважень наднаціональним органам, а до цього «батько» поки не готовий. Та й сам Путін все ще зацікавлений, щоб формальна влада Лукашенка тривала стільки часу, скільки це вигідно Кремлю.
Можна очікувати, що формальна «Союзна держава» перетвориться в максимально тісний союз та поступове зрощування економік. Але імперські замашки Путіна не дозволять виникненню ще однієї демократичної країни на пострадянському просторі, звичайно, якщо йому не завадять це зробити, бо поки що у білорусько-російському сценарії головною дійовою особою залишається очільник Кремля.
І саме з подачі Путіна Білорусь перетворюється на республіку з військовою диктатурою, а Лукашенко номінально залишається невизнаним президентом, який давно вже надав Росії власну територію для проведення найбільших військових маневрів з часів колишнього СРСР. Але, як відомо з історії, результатом військової диктатури завжди ставали розруха і хаос у державі, а також подальша розправа над тираном. Чи готові сучасні тирани до такого сценарію?
Богдан Ковальчук
