У мешканки села Садів Луцького району лікарі виявили небезпечну інфекційну хворобу – туляремію. Хвороба, ймовірно, спричинена укусом ґедзя під час випасу худоби.
Про це повідомляють у пресслужбі Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я.
За результатами проведеного епідрозслідування встановлено, що хвороба, ймовірно, спричинена укусом ґедзя під час випасу худоби 20 червня поточного року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У міській лікарні Володимира-Волинського – скандал через благодійні внески (ВІДЕО)
У хворої були характерні для туляремії симптоми: протягом доби підвищилась температура тіла та виник озноб. На третю добу з’явились скарги на почервоніння та припухлість шкіри в місці укусу комахи, болі в суглобах та характерні для туляремії збільшені шийні і пахвинні лімфатичні вузли (бубони). Хворій спершу діагностували ГРВІ та Covid? та лікували з приводу флегмони кисті. Стан жінки не покращувався. Лише лікарі-інфекціоністи запідозрили туляремію та провели необхідний відбір матеріалу для лабораторного дослідження.
Лабораторією мікробіологічних та медико-генетичних досліджень нашої установи у хворої підтверджено позитивний результат на туляремію. На даний момент хвора перебуває на амбулаторному лікуванні у Волинській обласній інфекційній лікарні з діагнозом: «Туляремія, виразково-бубонна форма, середньої важкості».
З метою посилення заходів попередження захворювань людей на туляремію, лікарями-епідеміологами проведено комплекс протиепідемічних та профілактичних заходів.
З приводу виявленого випадку захворювання на туляремію для вжиття необхідних заходів повідомлено ветеринарну службу району, керівництво селищної ради та керівників закладів охорони здоров’я району.
Лікарі — епідеміологи встановили відсутність протягом поточного року подібних симптомів туляремії серед людей вказаного населеного пункту, який є ензоотичний з 1957 року. В осередку захворювання нами проведено збір польового матеріалу для лабораторного дослідження та спільне з верслужбою епізоотологічне обстеження осередку. Серед населення проведено роз’яснювальну роботу щодо заходів боротьби з мишовидними гризунами та попередження укусів кровососних комах під час проведення сільгоспробіт тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бив її постійно: сусіди розповіли про чоловіка, який палицею вбив матір на Волині (ВІДЕО)
Для довідки: Епідемічна ситуація з туляремії в останнє десятиріччя продовжує залишатись не стійкою. Щороку реєструються поодинокі випадки захворювання серед людей. Зараження переважно відбувається на територіях з природними осередками цієї інфекції (ензоотичних територіях).
На сьогодні в області налічується до 80 ензоотичних з туляремії населених пунктів у 13 районах, в т.ч. й село Садів. Починаючи з 2002 року майже щорічно лабораторно підтверджується туляремія серед людей. За цей період виявлено 16 випадків захворювання серед людей, пов’язаних з контактом захворілих осіб з гризунами під час сільгоспробіт чи відвідуванням водойм. Останній випадок туляремії серед людей зареєстровано в одному із сіл Турійського району у 2018 році.
Туляремія – природно-осередкове інфекційне захворювання, яке виявляється переважно на ензоотичних територіях (де раніше реєструвались випадки хвороби серед людей). Хвороба проявляється гарячкою, головним болем, загальною слабкістю та характерною ознакою – збільшенням регіональних лімфатичних вузлів і тканин в місці проникнення збудника (такий збільшений вузол називають бубоном).
Для туляремії характерна множинність механізмів і шляхів зараження: контактний (через шкіру і слизові); інокулятивний (через укуси комах та ссавців); аліментарний (через травний тракт) і аспіраційний (при вдиханні збудника).
Відповідно до локалізації уражень розрізняють ряд клінічних форм: виразково-бубонна, бубонна, ангінозно-бубонна, очно-бубонна, абдомінальна і легенева форми. Інкубаційний період – від 1дня до кількох тижнів. Характерна майже 100% сприятливість населення.
Джерелом збудника є понад 30 видів тварин, але найбільше значення мають мишовидні гризуни, зайці, ондатри та інші гризуни. Інфіковані збудником кровососні комахи залишаються заразними до 2 тижнів, а кліщі – довічно. Хвора на туляремію людина не є джерелом збудника для оточення.
Дієвим запобіжним заходом були щеплення, але через відсутність протитуляремійної вакцини і тулярину в Україні, щеплення не проводяться з початку 90-х років минулого століття. Також негативний вплив має низька настороженість медичних працівників щодо природно-осередкового захворювання при первинному зверненні хворого за медичною допомогою.
Задля попередження інфікування населення збудником туляремії керівництву району слід передбачити виділення коштів з місцевих бюджетів для проведення дератизації і дезінсекції на ензоотичних з туляремії територіях, постійно проводити заходи боротьби з гризунами та вести боротьбу з комаховидними, в т.ч. кліщами — потенційними переносниками збудника туляремії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У сусідів: на Рівненщині посеред поля виявили дивного кольору калюжі (ФОТО)
