Микола Янченко, Тетяна Денисюк – Ой, чого ж ти мамо...
Ой чого ж ти, мамо, посивіла рано?
А була ж у тебе золота коса.
Це тому, мій сину, що життя з полином
Бог у мою косу зачесав...
Ой чому ж ти мамо пісню не співаєш
Чом скрипаль для тебе вже мовчить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
Це тому мій сину що нема родини
Лиш сова самотньо закричить
Знов в віконце мами кутають тумани
І не видно стежки до воріт
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
Вже не йдуть до хати маму привітати
Діти і онуки стільки літ
Доля не щаслива голівоньку сиву
До кого на старість прихилить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
Відцвіла як вишня, стала дітям лишня
Ой як моє серденько болить
Ой чого ж ти мама, посивіла рана
А була ж у тебе золота коса
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав
Це тому мій сину що життя з полином
Бог у мою косу зачесав.
Спокійних снів!
