24 травня на 95 році життя померла поетеса, членкиня Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю Сіма Кордунова.
Про це повідомили у Першому міжрегіональному відділі Українського інституту національної пам’яті «УІНП.Волинь».
Сіма Кордунова народилася 14 лютого 1931 року на Лаврівському хуторі у багатодітній сім’ї. Село Лаврів вважали «бандерівським», тому долю її краян легкою не назовеш.
Батька, Дмитра Кордунова, хлібороба, який знав напам’ять «Кобзаря», забрали у 1944 році і спровадили до Уфи, де назавжди загубилися його сліди. Односельчанин, якому вдалося вижити, потім розповів, що батько, знесилений від голоду, впав на поромі. Товариші хотіли його підняти, але конвоїри не дозволили: «Пусть подыхает! На одного бандеровца будет меньше!» Родина так і не дізналася, де батькова могила. Історію України вивчала із батькових пісень. Його улюбленими були «політичні», про Байду, Кармелюка, Морозенка...
Початкову освіту Сіма здобувала у Лаврівській (2 класи) та Полонківській семирічній школах, середню (8-10 клас) – у жіночій школі № 3 міста Луцька. У 1951 році закінчила дворічний Луцький учительський інститут (факультеті української мови і літератури).
Розпочинала фахову кар’єру в селі Боратин Луцького району. В 1956 році поступила на історико-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. Навчалася заочно. Після закінчення вишу у 1959 році працювала в школах Луцького району на посаді вчителя української мови і літератури.
Вийшла заміж за Євгена Мисливчука, у шлюбі народилися син Богдан і дочка Людмила. Є три онучки, дві правнучки і правнук.
Сіма Кордунова – авторка 17 книг, компакт-диска та музичної збірки «Яснозора Волинь». Крім того, вона друкувалась в альманахах «Світязь» і «Перевесло» та колективних збірках районної літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром».
Сіма Дмитрівна – дипломантка всеукраїнського конкурсу гумору і сатири «На межі тисячоліть», лауреатка обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.
Уривок з поезії Сіми Кордунової:
Моя Волинь, моя земля, моя країна
Прийшла у сьогодення крізь віки.
Цвіла у величі й димілась у руїнах,
Коли її змагали чужаки.
Не раз виходила поранена з двобоїв
І рани гоїла глибокі та страшні.
Та знов виховувала лицарів-героїв,
Що клали голови за неї у борні.
*На фото Сіма Кордунова на фестивалі «Бандерштат» у 2021 році
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У межах обміну полоненими на Волинь повернулися ще 8 Захисників
