На дворі літо – чудовий час для відпочинку та масового туризму. Чому б його не провести в історичній частині Луцька? Але будьте обережні, якщо вирішили навідатися в туристичний центр міста в спекотний літній день. На вас чекають не лише пустельні вулички, мертва тиша, а й марні спроби відшукати засоби для нормального функціонування організму, коли на вулиці + 30 градусів.
Якщо ви вирішили таки навідатися в історичну частину Луцька, раджу вам взяти до уваги кілька порад. Перше - це вода. Улітку організм людини швидко зневоднюється. Зневоднення організму може мати погані наслідки для самопочуття людини. І запаси води потрібно поповнювати. Інакше приємний відпочинок перетвориться у боротьбу за виживання. Але історична частина нашого міста не пристосована для того, аби турист міг придбати воду.
Пошук місця, де можна знайти цю цілющу рідину, стане нелегким квестом. З їжею також виникнуть великі проблеми. Крім дорогого елітного ресторану «Корона Вітовта» поруч із замком інші варіанти обмежені.
У літній час дві години прогулянки «Старим містом» гарантують вам:
- боротьбу зі спрагою, оскільки питну воду не можна ні придбати у магазинах, ні скористатися хоча б криницею або фонтаном по причині їх відсутності;
- довгий і безуспішний пошук місць де можна похарчуватися за доступною ціною чи випити кави або чаю;
- «насолоду» зруйнованими часом будинків, трущоб та чагарників;
- неналежний благоустрій поруч із будинком скульптора Миколи Головання;
- нетрі на берегах річки Стир;
- марний пошук місць де можна придбати сувенірну атрибутику, окрім крамнички на території замку та багато іншого.
Насправді туристичний потенціал Старого міста у Луцьку використовується на десь на 1% зі 100%. Наразі історична територія міста просто не пристосована для комфортного перебування туриста. Зате вона більше пристосована для знімання шоу про виживання у негостинному міському середовищі.
У Луцьку досі не навчилися заробляти на туризмі як це роблять в інших містах України чи Європи. Навіть мури окольного замку вже «потонули» в чагарниках. Прикро, але з практичної точки зору маємо історичний центр міста, який щодня все більше нагадує закинутий напризволяще анклав.
Занедбані клумби поряд із будинком скульптора Миколи Голованя.