У Горохові у 19 столітті за кошти жителів збудували каплицю, яка пережила дві війни, проте не витримала комуністичної влади. Згодом її відновили і передали під опіку УПЦ КП. Оновленій каплиці цьогоріч виповнюється 26 років.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє Олег Мосієвич. Він розповів, з чого почалася історія цієї унікальної каплиці.
Допис подаємо без змін.
«Горохівська каплиця. Каплиця споруджена на кошти жителів міста в середині шістдесятих років ХІХ століття на честь скасування кріпосного права, від якого потерпали міщани не дивлячись на та те, що Горохів мав «Магдебурзке право» і якого позбувся в 1870 року завдяки «клопотанню» тодішнього володаря міста Стройновського.
Каплицю ще називали «часовнею», бо в ній проводилися служби –«часи». Під каплицею було підвальне приміщення. В середині 1930 років біля каплиці міщани-підприємці спорудили магазин «Добробут», який став конкурувати з підприємливими євреями.
Каплиця перестояла Першу і Другу світову війну. Але в 1964 році комуністична влада використавши трактори колгоспу «17 вересня» села Холонів тросами розтягнула її. Відразу ж на тому місці спорудили постамент і встановили танк, що символізував визволення Горохова від німецьких окупантів. Ініціатором спорудження постаменту був полковник О. Столярчук.
Його батько політрук, гвардії полковник Флор Євстафійович Столярчук загинув в бою під с. Підбереззя 14 липня 1944 року. В Горохові також є вулиця Столярчука та іменний обеліск на «Пагорбі слави».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через «наливайку» на луцькому ринку посеред вулиці валяються люди (ФОТО)
Простояв танк на постаменті до 1992 року коли працівники «Вторчормету» порізали його на металобрухт. Зразу ж місцева влада замовила проект будівництва нової каплиці. По чутках ініціатором була Катерина Ващук, яка намірилась балотуватися у Верховну Раду. Було навіть закладено цокольну частину каплиці. Але вибори пройшли, Катерина Тимофіївна стала народним депутатом і будівництво припинилось.
В 1994 році на зборах Горохівської організації КУН (Конгрес Українських Націоналістів), яку в той час я мав честь очолювати, було прийняте рішення завершити будівництво каплиці. Очолити будівництво прийшлось мені (взяв відпустку на півроку). Майстром будівництва був досвідчений Василь Кіндратович Колос.
Будівництво велось толокою. Чимало людей міста виявили бажання і мали за честь приєднатися до цього будівництва. Приходилось розписувати людей в чергу. Відбірна цегла з Лобачівки, добротний розчин з ПМК, транспорт з Міжкогоспбуду, автокран з Комунгоспу – всі працювали в злагодженому режимі.
Внесли зміни і до проекту, адже в ньому не передбачалось ні площадки ні східців. Під площадкою спорудили велике приміщення (воно тепер замуроване). Ескізи внутрішніх розписів і купольних хрестів запропонував Олександр Корецький. Пріоритетом внутрішніх розписів стали Святі землі української.
Купольні хрести фохово виготовили в майстерні Марянівського цукрозаводу. Внутрішні розписи безкоштовно погодились зробити горохівські художники з досвідом церковних розписів – їх на попередню зустріч прийшло 14 осіб.
Але не так склалось, як гадалось: за благодійні кошти розпис зробили молоді художники з Луцька. Освячення каплиці здійснив в листопаді 1995 році митрополит Луцький і Волинський Яків (Панчук). Тоді ж вона була передана під опіку УПЦ КП.
У цьому році відновленій каплиці – 26 років. Думаю, історія її першого спорудження і другого відновлення заслуговують того, що на ній була прикріплена меморіальна таблиця її історії. На малюнку, який зробив наш земляк художник Ігор Івашко на основі фотознимків зображення первісної каплиці».
