Церква Московського патріархату, розташована біля стратегічного аеропорту VST, опинилася в центрі розслідування через імовірну шпигунську діяльність.
На околиці шведського міста Вестерос, у лісистій зоні поблизу колишньої військової бази та діючого цивільного аеропорту Стокгольм-Вестерос (VST), розташована дерев’яна православна церква з високим куполом. Вона належить Російській православній церкві Московського патріархату.
Про це пише ТСН з посиланням на видання FRANCE 24, - повідомляє ВолиньUA
Церкву збудували на початку 2020-х років, хоча дозвіл на її спорудження було видано ще 2017-го. Під час будівництва допустили відхилення від затверджених параметрів: зокрема, висота шпиля склала 22 метри замість дозволених 10. Об’єкт також розташований лише за 300 метрів від летовища — третьої за довжиною злітно-посадкової смуги в країні — та неподалік від стратегічної автомагістралі E18.
Шведська служба безпеки SAPO 2023 року офіційно заявила, що церкви Московського патріархату можуть використовуватись як платформа для збору розвідувальної інформації, просування проросійських наративів і гібридної активності. У відомстві зазначили, що парафії отримували фінансування з російського бюджету та підтримували контакти з розвідслужбами РФ.
Священник храму, 68-річний Павло Макаренко, від 1990-х років мешкає у Швеції. На початку 2020-х його компанію визнали винною у шахрайстві — суд призначив умовне покарання, 160 годин громадських робіт і трирічну заборону на підприємницьку діяльність. Згодом Макаренка нагородила медаллю Служба зовнішньої розвідки Росії. Фото відзнаки оприлюднено на сайті організації, пов’язаної з патріархом Кирилом.
За даними FRANCE 24, фінансування будівництва храму надходило з Фонду підтримки християнської культури та спадщини — організації, що пов’язана з державною корпорацією «Росатом». Загальна вартість проєкту становила 35 мільйонів шведських крон (приблизно 3,2 млн євро).
Після публікації звіту SAPO уряд Швеції припинив фінансування всіх громад, пов’язаних із Московським патріархатом. Муніципалітет Вестероса розглядає можливість експропріації земельної ділянки, де розташована церква, з міркувань національної безпеки.
Це не єдиний такий випадок. 2019 року інша громада — найстаріша російська православна церква в Швеції — зазнала спроби захоплення з боку представників РПЦ. До парафії масово надходили заявки на членство, щоб змінити керівництво на лояльне до Москви. Настоятель, отець Ангел, зупинив ці дії. Після цього його громада перейшла під юрисдикцію Болгарського патріархату.
А в каплиці Святого Зігфріда в передмісті Стокгольма після завершення оренди громада РПЦ не звільнила приміщення, змінила замки та створила паралельне керівництво. Конфлікт тривав кілька років і завершився лише після рішення суду на користь попередніх власників. Пастор Каре Стріндберг назвав це «відкритим викраденням» і наголосив, що церква була обрана невипадково: її шпиль відкриває панорамний вид на Стокгольм і розташована поруч із важливим мостом і водосховищем.
У SAPO вважають, що такі місця, які розміщені поблизу об’єктів критичної інфраструктури, цілеспрямовано обираються Московським патріархатом. 2023 року Болгарія депортувала священника РПЦ через підозри у шпигунстві, а ФБР у США публічно попередило про можливе використання церков РФ для вербування агентів.
Читайте також: Справу про виселення московського патріархату з собору у Володимирі розглядає Верховний суд
