До лав ЗСУ пішла майже вся сім’я Гриневичів із села на Любешівщині.
Василь Гриневич із Любешівської Волі свого часу служив в армії. Згодом працював рятувальником, а після повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов до війська захищати Батьківщину, хоча лише 19 лютого поїхав у Польщу на заробітки – пише «Нове життя».
Світлана, його дружина, ідеться в публікації, працювала медичною сестрою в територіальному центрі соціального обслуговування, потім – завідувачкою відділення соціально-побутових та інноваційних послуг терцентру. І ще до лютого подумати навіть не могла, що замінить білий халат на військовий однострій. Хоча, як зізнається, колись і мріяла стати військовою.
Їхня донька Анна цьогоріч здобула ступінь магістра в Ірпінському державному податковому університеті, де упродовж п’яти років вчилася на юридичному факультеті. Паралельно пройшла військову кафедру, має звання офіцера. Тому після подій 24 лютого зобов’язана була стати на захист України. І її мати, щоб підтримати доньку, прийняла таке ж рішення.
Відколи подружжя Гриневичів і донька стали на захист Батьківщини, їхній син Вадим трудиться в тилу. Роботу в терцентрі соціального обслуговування поєднує із домашніми справами. Адже тепер усі хатні обов’язки й робота по господарству лягли на його плечі.
Нині троє Гриневичів мають своє місце несення служби, свої обов’язки та звання. Про деталі не розповідають, бо поки що не на часі про це говорити відкрито. Та й загалом у такому своєму виборі вони не вбачають чогось особливого й вартого уваги.
