Гібридна війна московії проти України набирає нових потворних форм. Не змігши перемогти українські Сили оборони силою зброї, путінська росія з приходом у Білий дім Дональда Трампа істотно змінює стратегію і тактику гібридної війни.
На цьому етапі на перший план знову виходить інформаційна війна, поєднуючи в собі елементи геополітики, пропаганди, маніпулювання засобами масової інформації та комунікації, дипломатії, мовно-культурної ідентичності, релігії та навіть спорту.
Чого варті лишень байки, що пуйло нібито молився за здоров’я Трампа перед іконою, або ж «миротворчі ініціативи» зіграти спільний хокейний матч між рф та США, який легітимізує країну-агресора...
Нині спостерігаємо старт якісно нового та значно потужнішого витка інформаційної війни проти України, в якій світовому споживачу інформації пропонується цинічно спотворена паралельна реальність щодо подій в Україні.
Продукування та поширення цієї паралельної реальності стaє новою рельністю світової геополітики, в яку максимально залучаються міждержавні відносини. До того ж, із них тепер витісняють професійних дипломатів, бо професійні пропагандисти та спецслужби обіцяють геополітикам набагато швидші «рецепти» успіху, ніж дипломати.
Звідси і їхні висловлювання про те, нібито все можна закінчити за день-два-три чи тиждень.
Історична реальність переписується за принципом геополітичної вигоди, попри геніальне пророцтво-застереження американського сенатора США 1932-1935 років Г’юї Лонга про те, що «фашисти майбутнього будуть називати себе антифашистами».
Геніями починають вважати себе вже через те, що один психопат сказав іншому, що інформаційно-геополітичні атаки на Україну, Канаду або данську Гренландію – це геніально!
До феномену рашизму тепер додався феномен трампізму як суспільного явища абсолютної зверхності ідеологічного характеру. І в цьому вони подібні. Це новий виклик світовому гуманізму та людяності.
Ознак нового витка інформаційної війни проти України вже достатньо багато. І свідомо спровокована Венсом суперечка Трампа із Зеленським у Білому домі була лише передвісником переходу гібридної війни проти України на принципово інший, відмінний від попереднього рівень.
Саме там мислячі люди й побачили дратівливо неприховані симптоми створення колективної паралельної реальності щодо війни в Україні.
Впевнений, їх ставатиме щоразу більше. Для цього в московитів створені цілі шпигунські мережі, які час від часу викривають спецслужби інших держав, як це щойно відбулося в Австрії, але цими агентурними сітками рашка десятиліттями обплутувала весь світ, і вони ніколи не залишалися без роботи...
Подальше блокування будь-якої альтернативної інформації про війну в Україні та її справжні першопричини медійними каналами Маска і Трампа – це лише початок майбутнього маніпулювання свідомістю мас.
Надалі масовому споживачу інформації будуть «втюхувати» дедалі безглуздіші наративи про Україну та українців, не гребуючи брехнею про нові оточення українських воїнів, масове боягузство і дезертирство на фронті, самодурство і свавілля бойових командирів, злочинність ТЦК та СП і т.д. і т.п..
Логічно припустити, що саме ЗСУ стануть одним із основних об’єктів інформаційних атак ворога. Кого не вдається знищити зброєю, тих будуть оббріхувати, шельмувати, намагатися знищити інформаційно.
Я далекий від думки, що в нас у ЗСУ все ідеально, але на сьогодні саме Сили оборони – чи не єдина в світі сила, від якої залежить доля України. Доки наші воїни триматимуть у руках зброю, наше майбутнє не буде в руках ні пуйла, ні поки що Трампа...
Разом із тим, інформаційна війна зі створення паралельної реальності з пропагуванням ворожих наративів не може залишатися без нашого активного реагування, інформаційного спротиву, бо цей потік становить критичну загрозу національній безпеці України, – не меншу, ніж військові дії.
А, можливо, й істотно більшу, бо героїчний спротив незламних українських Сил оборони дає нам віру й надію, що ця екзистенційна війна не може закінчитися поразкою України.
Маємо зрозуміти, що тотально програна інформаційна війна може обернутися загальною поразкою в гібридній війні. Це прикладна проблема, над вирішенням якої мали би невідкладно задуматися вітчизняні наукові кола та мас-медіа, пропонуючи свої «рецепти», як цьому не лише протистояти, а й запобігти.
Так видається, що в перший рік після повносштабного вторгнення рф інформаційної війни ми не програвали, але, очевидно, вже в наступні два роки якихось істотних наукових досліджень, практик і тактик ведення інформаційної війни у вітчизняних розробках чомусь не помітно.
Можна було би припустити, що провідні науковці та медійники дружно узяли до рук автомати і пішли боронити державу силою зброї. Але це викликає хіба єхидні посмішки в середовищі побратимів по ЗСУ, бо якогось масового потоку науковців-добровольців ми не побачили і, очевидно, вже й не побачимо.
Я, звісно, дякую всім патріотичним колегам-медійникам, яких на війні справді чимало, та колегам-науковцям, які боронять свою Вітчизну на цій війні зі зброєю в руках. Але наш внесок у цій гібридній війні мав би бути більшим.
То, може, нарешті, всі мають почати першочергово працювати на війну? Тобто, займатися тим, що допоможе всім нам вистояти і не програти як в інформаційній, так і загалом у цій тотальній війні з одвічним ворогом...
Олександр Пирожик, депутат Волинської обласної ради від ВО "Свобода", сержант 100-тої окремої механізованої бригади.
