У кожного своє Лего і свої пазли
Одна з найбільш затребуваних робіт на війні - підтримка бойового духу воїна, формування і закріплення козацького світогляду, навчити як перемогти у війні світоглядній і не загубитися в війні інформаційній, що може бути мотивом щоденно ризикувати життям і бути готовий його віддати - так звана служба МПЗ, повністю провалена.
І це одна з найбільших ворожих диверсій.
Ніби й люди є, щоправда різні, але окрім тостів на заходах офіцерів, дифірамбів старшим і задування особового складу результатів нуль.
Вони радше відʼємні.
От і лишається вояк на фронті принаймні на фронті світоглядно-інформаційної війни «один у полі воїн», сам на сам зі своїм психологічним станом, сам проти інформаційно-психологічних операцій ворога, сам щоб розібратися в новинах, «за що воюємо», сам коли потрібна підтримка, просто сам.
І тоді окрім загальної військової підготовки, мусиш розбиратися в геополітиці і міжнародних відносинах, роздмухувати туман війни, намагаючись розібратися, що відбувається насправді; сам підтримати побратима.
А ця робота вкрай важлива.
Організована. Системна. Безперервна.
В УПА приміром два з 9 генералів, були генералами-політвиховниками.
Бо перемагає не залізо, а люди. Люди з психологією воїна і світоглядом борця.
Тому чутки про «розгін» служби МПЗ сліз у солдатів не викликають.
Бо чим нас можуть мотивувати «тамади» і «весільні генерали», які жодного разу не були з нами в окопі.
І не просто «розігнати», бо тоді всім доведеться шукати комфортні посади згідно звань, а сформувати офіцерські штурмові загони з числа екс-мпзешників, це було б принаймні справедливо.
Водночас, це не вирішить питання світоглядової війни, інформаційної грамотності, психологічної стійкості, необхідності щоденної роботи з духом вояка.
Тим паче, коли ворог активно атакує на цьому фронті.
Щоб солдат не мав сам розбиратися, а точно знав приміром що #Ярослав_Гунька герой, а хлопці #з_золотим_левиком_на_рукаві били того ж ворога, що й ми.
У історичній війні без історії не перемогти, у інформаційній битві без медіаграмотності не обійтися, у світоглядовому протистоянні переможе сильніший світогляд.
Не знаєте, що робити - зробіть як у попередників, приміром Українській повстанській армії (необхідні вишкільні матеріали написані давно і перевірені часом).
І безсумніву, того хто знищив, підірвав, займається саботажем важливої ділянки війни треба публічно і жорстко покарати.
Бо це виглядає на сплановану операцію.
А поки на світоглядному фронті без змін, діємо за бандерівським принципом: «кожен кожному вчитель»: підтримуймо побратимів, вчимо їх історії, формуймо світогляд борців, вчимо медіаграмотності. Бо хто як не ми:)?
Юрій Сиротюк, боєць 5-ої окремої штурмової бригади, заступник голови ВО "Свобода"
