Про це 01 липня 2018 року «ВолиньUA» повідомили в Управлінні Волинської єпархії Київського Патріархату.
[embed]https://youtu.be/WENfRjxJpZY[/embed]
Заупокійну літію очолив Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
Тіло вбитого військовика привезли в нижній храм сьогодні зранку. Після Божественної Літургії розпочалося заупокійна відправа. Із владикою молилися декан собору протоієрей Микола Нецькар, ківерецький декан протоієрей Іван Семенюк, інше духовенство, родина бійця, побратими, багато небайдужих лучан.
Кожна смерть захисника – це біль нашої держави, - сказав архієрей. Ми вже частково звикли до того, що на території нашої країни йде війна, але ми ніяк не звикли до втрат. Адже це ті люди, які віддали своє життя за наш спокій.
«На танках сюди можна швидко доїхати», – нагадує високопреосвященний, але завдяки цим хлопцям, які стримують агресора, ми ходимо під мирним небом.
«Це моя Батьківщина!» – ці слова запалили їхні душі до боротьби і ці слова мають надихати кожного з нас.
Керуючий єпархією закликав шанувати й пам’ятати тих, хто через велику любов до Батьківщини приніс себе у жертву, й молитися за них.
Після богослужіння труну хресним ходом пронесли від собору на Театральний майдан. Після спільного виконання державного Гімну України кортеж вирушив с. Омельне Ківерецького деканату, звідки військовий родом, до місця відспівування та погребіння.
Андрій Волос навчався в луцькій школі-інтернат. Лише з дев’ятої спроби потрапив до лав ЗСУ, коли йому було 19 років. Прослужив три роки за контрактом. 28 червня ворог почав обстріл населеного пункту, який обороняв андріїв підрозділ. Коли під час бою з російською ДРГ його поранили, командир Валерій Шишак кинувся надавати допомогу своєму підлеглому, проте був застрелений снайпером.
Не дочекавшись допомоги, загинув від важких поранень і Андрій. Місяць перед цим воїн одружився. У нього залишилася хвора мама та вагітна дружина.
