Понад місяць руйнувань, знущань та вбивств. «Бородянське пекло» – лише так можна назвати життя у селищі на Київщині у час, поки російське військо «визволяло Україну від нацистів».
Ще нещодавно вони обідали не в соціальній їдальні незнайомого їм міста, а на кухні власної квартири в Бородянці. У тому самому селищі на Київщині, яке російське військо зрівняло із землею.
«Бородянки майже нема. Залишилось мало. Дуже мало», – розповідає мешканка Бородянки Катерина.
Більше місяця Бородянка, в якій проживало майже 13 тисяч людей, була в окупації російських військ. Катерина із сім’єю втекли, коли путінські солдати почали мародерити.
«У кожен дім заходять. Вони ж додому їдуть і з собою беруть пральну машинку. Все, що можуть винести цінне, вони винесуть. У будь-якому випадку… Якщо люди не відкривали дверей, вони вибивають двері, вікна і заходять», – пригадує Катерина.
Найгірше, каже, що у тому пеклі лишилися її батьки. «Вони лишилися там, не захотіли виїжджати… Я дуже переживаю», – ділиться жінка.
У Бородянці немає ні світла, ні газу, ні води, ні зв’язку. Тож дізнатися, чи вижив бодай хтось із тих, хто лишився в селищі, – практично нереально. Утім Катерина знає: її батьки живі.
«Був зв’язок з однією людиною з села. З однією. І от вона нам через декількох людей якось передавала хоч трохи, що ми знаємо, що вони живі», – зауважує Катерина.
Родина Лариси теж із Бородянки.
«В нас трошки було страшніше. Перші 5 днів ми пробули в підвалі у себе вдома… Ще піднімалися перші три дня, а потім уже все. Ми в підвалі і їсти собі готували. Там три сім’ї готувало на всіх. Там нас, напевно, більше 50 чоловік було», – ділиться пережитим Лариса.
Про те, чи вціліло її житло, каже, дізнається з новин.
«По відео, по фейсбуку передають, і ми дивимося. Будинок наш цілий. Напроти будинки, ще далі від нас, авіацією розбомбили. Наш поки стоїть, але дах і балкони позносило», – розповідає Лариса.
2 квітня під тиском українських військ російські загарбники покинули Бородянку, лишивши після себе біль, розруху та смерть. Нині у спільноті «Моя Бородянка» десятки фото місцевих. Вони пропали безвісти, їх розшукують рідні.
Генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила: встелена трупами українців Буча – це страшно, однак щодо жертв, то найгірша ситуація саме в Бородянці. Хоч російських військ там уже немає, та повертатися у селище – вкрай небезпечно.
«Про повернення людей до своїх міст наразі мова не йде. Це дійсно дуже небезпечно. Ми не зупиняємось. Працюємо на благо мешканців Київщини 24/7. Тому все буде Україна! Треба трошки почекати», – заявив голова Київської області Олексій Кулеба.
Катерина й Лариса готові чекати.
«Ні, за кордон ні в якому разі. Тут все наше. І ми плануємо додому. Тільки влада дозволить туди їхати – і ми поїдемо. Ми ще трошки тут побудемо. Дякуємо дуже, що прийняли. Але додому хочеться дуже дуже», – каже Катерина.
Детальніше - у сюжеті 12 каналу.
