У Володимирі виселений цілий під’їзд п’ятиповерхівки та поводяться термінові роботи по укріпленню квартир металоконструкціями.
Про це у facebook написав колишній депутат міської ради Сергій Радкевич.
«Реконструкція центральної частини міста. Буде «гарячою» темою в містян після повернення історичної назви місту.
Що робити пам’ятниками, шпилем, перекошеними п’ятиповерхівками чи зношеними комунікаціями…
Можна не помічати, чи приховувати проблему, але вона сама «вилізе» на поверхню, чи полізе під землю як «аптека Бражнікова». Чому приховується проблема з п’ятиповерхівками-«хрущовкам», які натикані в центральній частині міста?
Те, що по вулиці Франка виселений цілий під’їзд п’ятиповерхівки, поводяться термінові роботи по укріпленню кожної квартири металоконструкціями… ніхто певно не чув?
Може помиляюся, але жодних коментарів про причини відселення я не зустрічав від компетентних органів», - зазначає Радкевич.
Хрущовки – це панельні або цегляні житлові будинки з малогабаритними квартирами, побудовані ще у 50-70 роках минулого століття. Так склалося, що в Україні більшість хрущовок "доживають" свій термін, бо спочатку будинки були запроєктовані на термін експлуатації 30 років, потім його продовжили до 60. Хрущовки були вдалим рішенням масового заселення людей. Квартири видавали по черзі, як молодим сім'ям, так і ударникам праці. У 2017 році завершися термін їх експлуатації. Ще в 2006 році був прийнятий Закон України "Про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду".
Однак цей закон повністю неробочий: за п’ятнадцять років його існування вирішення питання старих будинків так і не просунулося вперед. За цей час жодна хрущовка не була реконструйована. Тому українській владі слід сконцентруватися на вирішенні цього питання, перш за все, на законодавчому рівні. Разом з тим, забудовники зазначають, що поки немає діалогу між бізнесом і державою, місцевою владою отже, рішення проблем застарілого житлового фонду найближчим часом не передбачається.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У волинському місті зупинили цистерну з пальним без документів (ФОТО)
Балтійські країни колишнього Радянського союзу вирішили питання шляхом проведення капітальних ремонтів п'ятиповерхівок. Фундаменти укріпили, комунікації замінили, фасади утеплили. Роботи фінансували фонди ЄС та співвласники. Для цих цілей мешканці отримали пільгові багаторічні кредити.
У Росії пішли іншим шляхом. У 1990-х роках мер Москви Юрій Лужков першим на пострадянському просторі представив програму знесення панельних п'ятиповерхівок на базі інвестиційних договорів.
Це виглядало так. За кошти приватної компанії зводився стартовий будинок, у який переселялися мешканці "хрущовок". Продажем надлишкових площ стартового дому забудовник компенсовував частину витрат. Після розселення і знесення "хрущовок" інвестор забудовував решту території.
«Варто зазначити, що центральна частина міста зовсім не дослідження, відсутня інформація про підземні споруди, в радянські часи ця тема була закритою. Будь яке будівництво починається з фундаменту, точніше дослідження грунтів, геологорозвідувальних та археологічних робіт. Це в першу чергу стосується реконструкції центральної площі, яку не можна розпочати без вирішення питань забудови аварійними будинками та будівництва- облаштування меморіалу пам’яті, щоб перенести пам’ятники та інші недоречні споруди на оновленій площі», - розмірковує пан Сергій.
