Угода про надра із США містить два таємні документи, які не гарантують постачання Україні зброї, однак нав'язують низку нерівноправних умов. Про це йде мова у статті «Україна зобов'язана, США очікують», яка вийшла на сайті ДТ.
Як пише журналістка Юлія Самаєва, ресурсні переговори завершилися урочистим підписанням усіх трьох документів пакета: рамкової Міжурядової угоди, Угоди про обмежене партнерство (визначає умови співпраці) та Статуту фонду, через який ця співпраця здійснюватиметься. Точно не прагнучи прозорості й відкритості, офіційно сторони повідомили лише про підписання Міжурядової угоди, буцімто інші документи ще в процесі, та й узагалі не важливо, що там, головне, що ми домоглися найкращих умов із можливих.
"Угода про обмежене партнерство передбачає, що американські інвестори отримуватимуть усю інформацію, яка потенційно може зацікавити інвестора, першими, оцінюватимуть свій інтерес упродовж трьох місяців, і лише якщо їм не підійде, своєї черги можуть дочекатися всі інші. Але навіть якщо дочекаються, то відповідно до угоди вони не зможуть отримати вигідніші фінансові умови, ніж були запропоновані американським інвесторам, упродовж шести місяців. Якщо ж ітиметься про закупівлі продукції, аналогічно — ціну, кращу за ту, від якої відмовляться американці (раптом їм не підійде), українська сторона не зможе нікому запропонувати ще пів року.
Угода з США — безстрокова. Управлятиме спільним Україно-Американським фондом Рада з рівною кількістю представників України та США, допомагатимуть їй чотири комітети. Але паритетність у фонді порушена. Україні довірять тільки пошук проєктів, у решті питань ми в меншості й загалом не дуже потрібні. До того ж є низка питань, які взагалі погоджують виключно менеджери США.
Зароблені Фондом кошти можуть реінвестуватися в інфраструктурні або видобувні проєкти, розподілятися між партнерами (але не раніше як через десять років), витрачатися на операційні видатки (то святе). Оподаткування ніякого, ані в Україні, ані у США. Якщо «український партнер» хоч щось порушить, жодних розподілів йому не побачити, а українські менеджери втрачають усі права голосу в Раді та відповідних комітетах Фонду. Щодо порушень з боку американського партнера — жодних згадок, навіть заради ввічливості.
Тож загалом співпраця виглядатиме так: американці дають зброю (якщо дають). Ми ж за потенційно недоотриману бюджетом ренту створюємо фонд і підбираємо їм інвестиційні проєкти. Вони у них заходять (чи не заходять), але по пів року і ніхто інший не заходить. Перші десять років усі зароблені кошти реінвестуються в Україні (і це будуть дуже малі суми, адже мова про нові або «сплячі» ліцензії, де не було ані розвідки, ані видобутку). Далі гроші діляться і виводяться Штатами з України без оподаткування.
Не найгірші вимоги, які ми бачили. Але і не найкращі. Десь так про цей варіант треба говорити як із парламентом, так і з населенням. Ми усі свідомі того, що альтернатив американській військовій допомозі наразі нема, а для нас вона критично важлива. Ми чудово розуміємо, що «багатющі українські надра» не від скромності тут ніхто не розробляв, і, певно, нам не завадить трохи західних грошей і технологій. Знаємо, у нас немає карт, чому, власне, взагалі не треба було починати всю цю ресурсну історію. Та коли вже почали, то, може, ми заслужили на дещицю чесності замість відра помиїв із «партнерство 50 на 50», «підписана тільки міжурядова», «флеш-рояль» і решти? Рівноправні угоди укладаються між рівними сторонами, а тут ніхто не посоромився скористатися нашим скрутним становищем", - наголошується у статті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Адміністрація Трампа заплатить $1000 нелегальним мігрантам, які добровільно покинуть США
