Українець став чемпіоном світу з ракетомоделювання у класі S3A. Це був найчисленніший турнір за всю історію - 389 спортсменів із 24 країн.
Про це повідомляє "Експрес online".
Змагання відбувалися неподалік польського міста Влоцлавек - на летовищі. Учаснику чемпіонату світу дозволялося зареєструвати лише дві ракети. Натомість парашутів до них – скільки завгодно (головне, щоб діаметр не перевищував 100 сантиметрів).
Три тури. У кожному – по одному запуску: ракета має якнайдовше протриматися в повітрі на парашуті. Судді уважно стежать за польотом і фіксують час – від моменту старту до приземлення. Потім додають результати кожної спроби і визначають переможця.
“Боротьба на чемпіонаті світу була дуже напружена, - коментує Максим Лавриненко, майстер спорту України із міста Шостки, - Довелося призначати два додаткових тури. Після перших трьох спроб у десятьох спортсменів були однакові результати. Після четвертого - залишилося дев’ять. Наступного вечора розіграли медалі. Моя модель ракети, протрималася у повітрі найдовше – 8,91 хвилини”.
Максиму лише 29 років. Вісімнадцять із них - захоплюється ракетомоделюванням. Він каже, що колишнє хобі тепер стало для нього сенсом життя. Шість сезонів уже виступає на чемпіонатах Європи та світу. Був і призером, і переможцем у командному заліку. А в особистому – фортуна чомусь відверталась. Нарешті перша золота медаль.
Для участі в чемпіонаті світу моделі ракет пан Лавриненко виготовляв самотужки. Корпус робив із склопластика, стабілізатори - із бальси, найлегшого дерева в світі… Матеріали добирав такі, щоб модель була і міцна, і легка. А потім – удосконалював і покращував аеродинамічні характеристики. Це захоплення потребує грунових наукових знань і точних розрахунків.
Двигунів для ракет ніхто не купує. Їх видають на змаганнях – однакової потужності. Тож перевагу має та модель, яка краще летить, і в якої менша вага.“Ще один секрет мого успіху, - підсумовує чемпіон світу. – Того спекотного дня зумів скористатися погодними умовами. Відчув, що над летовищем утворися висхідний потік прогрітого повітря. Мерщій запустив туди ракету і не помилився: її підняло ще вище. Модель обов’язково треба було знайти – добре, що приземлилася недалеко від стартової зони. А то, буває, залетить невідь-куди на кілька кілометрів і все – ні ракети, ні результату”.
Підкорює нові вершини: Яна Беломоїна виступила на Кубку Світу