Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику ярмарку з музикою, піснями та найрізноманітнішими розвагами.
Традиції:
Підходили останні дні, коли молодим людям ще можна було справляти весілля і на тих парубків, хто не використав у цьому році свій шанс, чекало жартівливе покарання. Неодруженим парубкам чіпляли до пояса чи до руки колодку, зняти яку дозволялось тільки за відкуп. У такій жартівливій формі молодим чоловікам нагадували про важливість створення власної родини. Після Великого посту, коли знову йшов час одружень, чоловік, який вже обрав собі наречену, вимінював у неї цю колодку на писанки.
Дівчина ж, у свою чергу, могла висловити у цей час симпатію до одного певного парубка, якого вона обрала поміж усіх інших. Виготовити іншу, символічну «колодку» з атласу, з квітами та бісером і причепити на ліву руку чи на груди, ближче до серця. Ця старовинна традиція — один із найголовніших доказів унікальності українського свята, адже аналогів їй у інших країнах нема.
В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Колодія часто називають святом «примирення».
Не обійшлося свято і без кулінарних традицій. У цей тиждень готувати велике розмаїття страв, основним компонентом яких були молочні продукти.
Частування протягом святкування:
Вареники — голова страва Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, задовго нав’язаних у радянські часи млинців.
Вареники символізували молодий місяць, який у свою чергу був символом жіночої енергії.
Окрім вареників готували інші страви на основі молочних продуктів: сирники, сирні баби, локшину та галушки також варили на молоці. А з молока робили ряжанку, колотуху, розтирачку, кисіль. Всі каші також готувались у цей тиждень виключно на молоці.
Дохристиянське значення свята:Свято Колодія бере свій початок з праслов’янських часів, до хрещення Київської Русі. Саме з нього з’явилась назва свята, а також народні гуляння, прив’язування колодки неодруженим парубкам та традиційні страви. Всі ці гуляння влаштовувались на честь весняного пробудження природи. Це практично було передноворічне свято, адже тоді наші предки святкували Новий рік з настанням весни.
Колодій — це бог шлюбу, примирення та злагоди. Він приходить до людей у цей тиждень, аби допомогти їм відновити втрачені за зиму сили та пробудитись разом із першим подихом весни.
Після Колодія молоді дівчата вже починають співати веснянки, адже ця прекрасна пора року вже от-от настане.
Це стародавнє українське свято відродження усього живого, зі своїми унікальними традиціями, заслуговує на існування у побуті українців по сьогоднішній день, не зважаючи на те, що російська Масляна міцно вкорінилась на наших землях ще з радянських часів.
[embed]https://youtu.be/nrlQNzhNPY0[/embed]
Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом.
Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято?
По-перше, через схожість назв. Адже український Колодій має інші поширені назви, в тому числі і Масниця, яка дуже схожа за звучанням на російську Масляною. Але тлумачиться назва цих слів по-різному.
По-друге — час святкування припадає на той самий час, останній тиждень перед Великим постом. Проте і це не робить два різних свята одним, адже вони мають зовсім різні значення.
Масниця — символізує прихід весни, відродження життєвих сил, як людини, так і усієї природи. Також це час примирення, злагоди та добра. У той же час Масляна — це народні гуляння, які влаштовуються заради того, аби добряче наїстись перед довготривалим постом і помірятись силою.
Відмінності цих двох свят:
Кулінарні відмінності. Традиційні страви у цей тиждень під час двох свят зовсім інші. На Масляну готують млинці з різними начинками, а на Масницю (Колодій) — вареники з сиром та вершковим маслом, а також найрізноманітніші страви з молочних продуктів.
Світоглядні відмінності. В Росії у цей час були популярними бійки «стінка на стінку», так собі міряння силами. На Масницю ж традиції були протилежними. Оскільки це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.
Що кажуть етнографи:
Люди, які займаються дослідженням українських традицій, також наголошують на відмінності цих двох свят.
Етнограф Олена Івановська розповідає:
Традиція випікання млинців більшою мірою впровадилися у нас саме в радянський час. На всьому терені Радянського Союзу впроваджували одні і ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували. Адже є нормальна біологічна потреба: душа бажає свята.
А етнограф козацького селища «Мамаєва слобода», у свою чергу, пояснює, що українське свято Колодій має суто національний зміст і у нього мало спільного з російською Масляною, якої в козацькій Україні не було – вона прийшла до нас з Росії, де у неї зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують, не такі.
Отже, свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, але традиції святкування у більшості залишились незмінними. Так тривало аж до радянських часів. Тоді свято не просто видозмінилось, а повністю замінилось іншим, яке не має нічого спільного з українською культурою та традиціями, не зважаючи на маленькі спільні ознаки з Масницею.
Сьогодні ж від радянського свята в Україні залишилась лише традиція готувати млинці у цей тиждень. Тож можливо саме час задуматись про відродження власного свята.
І на останок, додаємо декілька куплетів пісень на Колодія, аби святкування пройшли весело та гучно:****
Я на тебе, Колодію,
Маю всю надію.
А без тебе, Колодію,
Нічого не вдію!
****
Стояла на колодці,
Моргала на хлопців.
– З гаю, молодці, з гаю,
Я чорні очі маю.
****
Колодію – володарю,
Ото знай жіночу кару,
З колодкою волочитись
Аж тепер будеш женитись.
****
Ходім, Колодію,
На нашу затію.
Будем їсти, будем пити,
Світ Божий хвалити.
****
Ой спасибі, Колодію,
Що зібрав докупки,
Гостювали, цілувались,
Аж злипались губки!
****
Колодій – чику – чику
І голуб – чику – чику!
Ждали тебе цілий рік,
Та не довгий тобі вік.
Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua
