В Україні не цінують багато речей, які мали б бути в пріоритеті держави, котра претендує на статус високорозвиненої. Одна з таких цінностей – це час. Час – особлива категорія, яку не можна купити. Але його можна використовувати максимально раціонально. А можна просто марнувати.
Сучасні швидкісні види транспорту створювалися не лише для вирішення проблеми зручного сполучення між регіонами та країнами. Вони також створювалися з метою економії часу, який людина проводить у дорозі. Чим скоріше можна дістатися з одного пункту призначення в інший, тим більше є часу для вирішення робочих питань. Тим більше є сил та енергії для плідного продуктивного дня. І тим привабливішою є перспектива туристичних подорожей.
Існує багато індикаторів рівня розвитку країни. Один з них – поширеність авіаційного сполучення. Розвинута система міжнародних аеропортів з великою кількістю рейсів та пасажирів – надійний показник розвитку економіки та додаткових можливостей для громадян.
Читайте також: У луцькій школі проводять конкурс «Символи українського та козацького війська»
Для того, аби зрозуміти, де перебуває сьогодні Україна, достатньо поглянути на сайт Flightradar24. Інтенсивний повітряний рух у Європі дуже чудово контрастує з майже пустим небом над Україною. Це небо чимось нагадує повітряний простір над більшістю країн Африки. Кілька самотніх літаків над великою територією, кілька реально діючих аеропортів та відповідні обмежені можливості подорожувати для більшості населення.
Карта Європи та України.
В плачевному стані перебуває не лише авіасполучення. Достатньо поглянути на залізничний транспорт, аби збагнути, що Україна перебуває на стадії транспортного середньовіччя. У нас супершвидкісним називають рух потягів, які за годину долають 120 км. Щоб проїхати кілька сот кілометрів, треба витрати як мінімум більшу частину ночі. Тоді як у світі ці кілометри можна здолати без особливих зусиль за годину – півтора. Наші міністри говорять про «Гіперлуп» в Україні, а самі не можуть підняти середню швидкість руху на залізниці хоча б до 80 – 100 км за годину. Нам розповідають про те, що туризм має стати одним з двигунів економіки, а в державі реально працює лише кілька міжнародних аеропортів з захмарною вартістю авіаперельотів.
Карта Африки.
Луцьк – типове місто, де чудово помітно усі нюанси недосконалої транспортної інфраструктури країни і небажання цінувати час пасажирів. Коли влада різних рівнів багато років заявляє про те, що місто має стати одним з центрів туризму в Україні, хочеться спитати: а чи зручно туристам навіть з сусідніх областей чи Києва добиратися в обласний центр Волині? З Києва до Луцька щоденно фактично курсує один повноцінний потяг «Київ – Ковель». Час його прибуття до міста в 5-ій ранку не дуже приваблює широкий загал туристів. Певно, для ще більшого покращення стану справ, «Укрзалізниця» кілька років тому відмінила швидкісну електричку з Луцька до Києва. Причина – відсутність попиту. І це при тому, що квитки на потяг до столиці іноді не можна купити ще за тиждень до відправлення. Про «Інтерсіті» до міста мова сьогодні взагалі не йде.
Читайте також: Луцький депутат вирощує понад 50 сортів винограду
Додатковим неприємним сюрпризом для Луцька стала відміна курсування рейкового автобуса Ківерці – Львів. Його замінили не більш сучасним потягом, а стареньким дизелем, який їде до Львова не три, а чотири години. Ще одне покращення від «Укрзалізниці» у напрямку сповільнення руху. Враховуючи те, що з Львова до Луцька курсує ще потяг «Чернівці – Ковель», який з Львова відправляється о 2 годині 40 хвилин ночі, сумнівно чекати великого потоку бажаючих відвідати наше місто. Та й Луцьк сьогодні немає жодного прямого залізничного сполучення з сусідніми країнами.
На фоні тотального небажання працювати над розвитком дійсно швидкісного транспортного сполучення, перспектива появи у Луцьку повноцінного міжнародного аеропорту бачиться взагалі дуже туманною. Але саме аеропорт здатний дати справжній поштовх розвитку туризму у місті. Більшість закордонних і платоспроможних туристів звикли подорожувати літаками. Це зручно, швидко і не надто дорого (враховуючи потужну мережу лоукостів). Ну не будуть тисячі туристів з Європи, Америки чи Азії добиратися у Луцьк на допотопних потягах і дизелях. Аеропорт в сучасному світі – це вікно можливостей і стимул для приходу інвесторів. У розвинутих країнах навчилися цінувати свій час. Нам теж пора взяти з них приклад.
Богдан Богонос, депутат Луцької міської ради від ВО «Свобода»
