У Львові вперше в Україні провели успішну операцію з пересадки підшлункової залози під керівництвом ексочільника Ковельського МТМО Олега Самчука.
Про це інформує Iryna Zaslavets у соцмережі facebook.
У Львові знову пересадили серце! Друге за місяць і п’яте за трішки більше, як півроку. Але це маленька частина новини - ще більша: в Україні ВПЕРШЕ посмертно трансплантували підшлункову залозу.
Операцію зробили у Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, куди з Німеччини примчав друг керівника лікарні Олега Самчука (до цього він працював головним лікарем Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання) - Hryhoriy Lapshyn. Він має досвід у таких надскладних операціях і вирішив домомогти колегам розвивати цей вид трансплантації в Україні.
Підшлункову залозу і нирку отримав 45-річний Сергій зі Львова. З дитинства він хворів на цукровий діабет, а кілька років тому той дав ускладнення і у чоловіка відмовили нирки. Сергій мріяв про трансплантацію нирок і підшлункової, але донині це було нереально. Відтепер - більше ні. Перед операцією він мені сказав: «хочу просто жити. Хочу поїхати на море». І як же я хочу, щоб його мрія здійснилася! Бо моя - уже здійснюється: в Україні пересаджують органи!!! Що далі - то частіше!
Ще одну нирку трансплантували 30-річній волинянці. До цього вона три роки була на діалізі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині поліція затримали «металевого» бізнесмена
Серце отримав Василь із Чернівців. Йому 45 років. Власний орган чоловіка три роки тому з ладу вивела пневмонія з ускладненнями. Він уже ледь тримався і без операції довго не прожив би: фракція викиду - 11. Це критично мало.
Василю дуже пощастило. За день до операції він приїхав до Інститут серця МОЗ України на обстеження, а уже вночі стало відомо - у Львові для нього є орган. Василь казав мені, що йому дуже треба жити, бо має дбати про діток - старша донька з інвалідністю.
Перед операцією Василь запитав у мене, чи із новим серцем зможе хоча б через півроку без проблем підніматися на третій поверх? Він живе на третьому і зараз, щоб зайти додому, зупиняється на перепочинок разів п’ять. А я натомість розказала йому про Говерлу і тих, хто після трансплантації серця без проблем здолав не три поверхи, а дві тисячі метрів!!!!
Сказати, що я щаслива - це нічого не сказати!!!!!
Це фантастика - бути серед людей, які горять тим, що роблять! Які не чекають зручних обставин, а підлаштовують їх під себе! Людей, які тут і зараз творять історію!
