8-9 вересня Луцьк святкував день міста. Попри майже тисячолітню історію, перспективи розвитку обласного центру Волині сьогодні виглядають досить туманно. Чи буде місто динамічно розвиватися, чи поступово перетвориться у малопомітне провінційне містечко, значною мірою залежить від того як Луцьк скористається плодами децентралізації. Про те, чого варто очікувати місту, у розмові з регіональним консультантом з юридичних питань у Волинській області «Асоціації міст України», професором СНУ імені Лесі Українки Валентином Малиновським.
- Нещодавно Луцьк відсвяткував день міста. Що сьогодні найбільше заважає розвиватися обласному центру Волині?
- Одна з основних перешкод для розвитку міста сьогодні – це гострий дефіцит території. Майже всі сільські ради навколо Луцька об’єдналися у територіальні громади. Створено Боратинську, Заборольську, Жидичинську та Княгининівську громади, які вже функціонують. Також подано документи на проведення виборів у ще трьох громадах навколо міста: Липинська, Підгайцівська та Гіркополонківська ОТГ. Фактично для розширення меж міста залишається потенційно лише Прилуцька сільська рада. Інших варіантів вже не існує.
- Наскільки гострим є дефіцит площі міста?
- Луцьк має найменшу площу серед обласних центрів, не враховуючи Ужгороду. Площа Луцька всього 42 км2. Тоді як Ковель має площу 52 км2, Рівне – 63, Тернопіль – 73, Івано-Франківськ – 80, Чернівці – 153 км2.Я нещодавно порівнював розвиток Луцька і схожого за кількістю населення міста Жешув (Польща). Там проживає 194 тисячі населення, а площа міста 120 км квадратних. А в перспективі вона має ще більше вирости. Місто розвивається. Будуються проспекти, транспортні розв’язки, нові дороги, житлові масиві, бізнес-центри. Тобто відчувається ритм життя міста. А Луцьк не те що не може привести серйозного інвестора. Про нього взагалі мова не йде. Бо якщо прийде такий інвестор, він скаже – дайте мені кілька десятків гектарів для будівництва заводу. А в нас немає вільної землі. У Луцьку навіть будинки споруджуються в місцях, де вони не мали б будуватися. Або це зелені зони, або території руїн чи занедбаних промислових складів. Ми не можемо дозволити собі збудувати нові квартали. Луцьк як регіональний центр дуже програє іншим містам. Якщо до Луцька не приєднається Прилуцька сільська рада, то це буде катастрофа.
- Але з Прилуцьким не все так просто…
- Спочатку процес почався доволі активно. І сільська рада Прилуцького приймала позитивні рішення тричі щодо об’єднання з містом. Але сільський голова накладав вето і процес зупинився. Виникла патова ситуація.
- Чому виникли такі труднощі?
- Тут є два моменти. Перший – принцип добровільності об’єднання громад. З одного боку, звучить ніби добре. Демократія та інші речі. Але дуже часто за панування такого принципу втрачається економічний сенс та здоровий глузд. А переважають особисті амбіції окремих голів. Насправді, об’єднання з великим містом, обласним центром, вигідне для сіл. Тому що це доступ до міської інфраструктури, дитсадків та шкіл, медичних закладів, єдиної системи транспорту. Інша причина – політичний фактор. Наприклад, вето сільського голови Прилуцького на об’єднання з Луцьком є суто політичним.
- Чи можливі якісь зрушення у напрямку об’єднання з Прилуцьким?
- Невідомо, яку політику буде проводити далі сільський голова. З одного боку, він каже, що не бачить село в іншій конфігурації. Але коли відбудеться об’єднання – сказати неможливо. Це може затягнутися до останньої неділі жовтня 2020 року, коли пройдуть місцеві вибори. Але 2020 рік – крайній термін. Не може бути так, що до того часу більша частина буде об’єднана в ОТГ, а хтось буде поза ними. Доведеться приймати рішення на центральному рівні щодо приєднання сільських рад, які не визначилися, до складу вже діючих ОТГ. Але хотів би вірити, що сільський голова прислухається до позиції своєї громади і більшості депутатів.
- Чи не здається вам, що реформа децентралізації виявилася дискримінаційною стосовно великих міст? Адже проблема небажання прилеглих до великих міст сіл приєднуватися до міста стосується не лише Луцька.
- Я ще у липні 2015 року звернув увагу на цю проблему. Під час прес-конференції пропонував керівництву області та очільникам великих міст зібратися і виробити якусь концепцію дій. Оскільки було очевидно, що об’єднання сіл з містами обласного значення буде дуже проблемним. Але міські голови не відразу усвідомили важливість цього питання. На першому етапі міста обласного значення отримали додаткові кошти від акцизу. Це були серйозні гроші. Однак, отримавши їх, міські голови не почали мислити стратегічно, а сконцентрувалися суто на місті. Вони вважали тоді, що села – це зайве навантаження на бюджет. І відповідно був втрачений момент. А після цього сільські голови вирішили створювати ОТГ самостійно.
- Чи є розроблені механізми виходу окремих сіл зі складу ОТГ і приєднання їх до міста?
- Громада може вийти з складу ОТГ лише за результатами місцевого референдуму. Але зараз не існує відповідної законодавчої бази. Тому говорити про це рано.
- З яких джерел новостворені громади під Луцьком наповнюватимуть свої бюджети?
- Коли створилася ОТГ у Боратині, то 60% податку з доходів фізичних осіб, які працюють на заводі «Кромберг енд Шуберт», потрапило до бюджету Боратинської ОТГ. Це колосальні кошти. Крім того, на території ОТГ виявилися заправки та ціла низка дрібніших підприємств. Так само буде і з Підгайцівською ОТГ. Бо виявилося, що саме на її території, а не у Луцьку, знаходиться підприємство «Модерн Експо». Хоча підприємство користується комунікаціями міста. Ось вам ще одна причина, чому з містом не хочуть об’єднуватися. Бо бюджети ОТГ поблизу міста Луцька дуже потужні.
- Як так склалося, що території, які з усіх сторін оточені містом або ж повністю підключені до міської інфраструктури, перебувають поза межами Луцька?
- Межі Луцька постійно змінювалися. Свого часу завод «Іскра», сучасний «Модерн Експо», будувався на території Луцька. Але потім відбулася зміна меж міста. Я не знаю точно, коли це сталося. Міській владі варто було б підняти ці документи і вивчити законність передачі цих земель з складу Луцька. Бо виявилося так, що великі заводи, які фактично розташовані і працюють у місті, перебувають на території села. Відповідно і всі податкові надходження йтимуть у новостворені ОТГ. Якби міська влада проявила ініціативу і бажання, вона могла б, спираючись на архівні документи, спробувати скоригувати ці межі.
- Можливо не всі ОТГ біля Луцька виявляться спроможними, і це стане підставою для приєднання їх до міста?
- З громад, які утворилися під Луцьком, найпотужнішими фінансово будуть Боратинська, Підгайцівська. Доволі потужною мати бути Липинська громада. Жидичинська громада з реверсною дотацією. Економічно розвинутою є Княгининівська громада, яка за показниками Мінрегіону визнана найуспішнішою на Волині за підсумками 2017 року. Менш фінансово міцною буде Гіркополонківська ОТГ, а також Заборолівська ОТГ. На цьому фоні саме Прилуцька сільська рада є найменш фінансово спроможною.Наразі важко спрогнозувати, чи у громад виникнуть фінансові труднощі на етапі їх повноцінного функціонування, які змусять їх об’єднатися з містом. Адже частина з них мають чи матимуть дуже непоганий бюджет. Хіба що Луцьк змінить свою політику. Наприклад, вимагатиме від прилеглих громад перераховувати частину освітньої субвенції у місто, оскільки багато дітей з сіл навчається саме у Луцьку. Те ж саме стосується транспортного сполучення між містом та селами, правил курсування маршруток, оплати за проїзд, проведення комунікацій, в тому числі каналізації та іншої комунальної інфраструктури. Тоді, можливо мешканці прилеглих сіл скажуть: нам же стало гірше, виникли проблеми. І це стимулюватиме окремі села доєднуватися до міста. Але наскільки я знаю, у більшості прилуцьких сіл переважає небажання об’єднуватися з Луцьком.
- Крім приєднання громад існують інші варіанти розвитку міст?
- Можливо буде ухвалено закон про міські агломерації. Він передбачає об’єднання з містом навколишніх територій не в одну громаду, а на засадах єдиного економічного простору. Тоді виникне поняття співфінансування бюджетів, стратегія розвитку території.
- Луцьк може втратити статус обласного центру?
- Про це ще рано говорити. Але однозначно ми втрачаємо час. Бо якщо приймуть рішення об’єднувати області, то Луцьк на даному етапі програє конкуренцію Рівному.
Спілкувався Петро Герасименко
