Історія писанки як явища починається з далекого минулого, від язичницького культу, в якому вона була важливим елементом різноманітних обрядів і ритуалів. Писанка тісно пов'язана з релігійними віруваннями та уявленнями наших далеких предків про створення світу, з родючістю і поклонінням йому, з урочистими ритуалами, пов’язаними з річним циклом відродження природи і оспівуванням її сил. Яйце є символом початку, символом нового життя, відродження, таке значення відомо було всім народам в давнину, таким воно залишилося і до сьогодні. Малюнки древніх писанок повторюють мотиви мальованої кераміки трипільської культури. Таким чином дослідники розрізняють доісторичні могили слов'янські й неслов'янські, використання і виготовлення писанок було характерним саме для етнічних груп слов'ян, які пізніше отримали назву українці.
У давнину, ще за часів до прийняття християнства, писанка служила оберегом для її власника. В середину керамічних яєць-писанок вкладали кульки, які при струшуванні постукували і відганяли цим звуком злих духів і нечисту силу. Такі писанки археологи знаходили в похованнях у Новгороді та Києві. Саме ці перші міста були, свого часу, центрами мистецтва писанкарства у період Київської Русі. В цілому археологи знайшли близько 20 міст на території нашої країни, в яких було поширено мистецтво виготовлення подібних оберегів.
Згідно вірувань наших далеких предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала свого власника від сил зла. Писанку іноді закопували під землю, щоб яйце зробило урожай багатим і щедрим. Писанки розкладалися по могилах предків, їх укладали в середину могил маленьких дітей, а закохані за допомогою писанок висловлювали свої почуття. Люди вважали, що це ціле мистецтво 0 розписати яйце так, щоб воно стало справжнім оберегом, щоб зображена на ньому символіка виконувала своє важливе призначення. Для цього потрібно знати, коли саме почати виготовлення писанки, як правильно треба молитися перед цим, кому саме піде на подарунок та чи інша писанка.
Минув час, і символіка втратила своє глибоко-сакральне значення. Залишилася лише зв'язок з дитячими іграми, святом Пасхи, гаївками-веснянками. Язичницькі символи здобули інше трактування і значення, поступово змішавшись з християнськими мотивами.
Сам процес виготовлення писанки доволі непростий. У давні часи на нього впливало багато чинників, розписувати писанки треба було в чітко визначенні години, попередньо зробивши змовляння, а знаки і символи виписувалися відповідними кольорами. На сьогоднішній день від цього різноманіття умов залишилися значимими тільки символіка кольору і зображення. Сама ж техніка виготовлення писанки розділяла всі яйця на двадцять різновидів, але до сьогодні дійшло лише п'ять.
Найпопулярніші мотиви орнаментів в писанці (яких раніше було більше ста):
Кривулька, або безкінечник – означає вічність руху Сонця, нитку життя.
Роза, Тригвер, зірка, квадратний хрест – це символи сонця, що знаменують чотири сторони світу. Тригвер (інакше трінінг, існує в культурі ще з часів трипілля) – значить символи життя: землю, небо і повітря, або вогонь, повітря і воду.
Сорок клинів – це сорок точок в житті, достаток і успіх в господарстві, достаток і порядність людини.
Павучок, або ж круторогими, розетки, млини, павутина – найдавніший солярний знак.
Точки позначають сльози Божої Матері, небесні світила.
Рослини, ялинові гілки – юність в її вічності, здоров'я, буйство природи, краса.
Колоски пшениці – урожай.
Яйця, пофарбовані одним кольором, називають крашанками. Колір яйця також несе в собі певне значення.
Червоний колір означає життя, радість, надію, любов, для ще неодружених несе надію на весілля, на те, що буде знайдена пара.
Жовтий колір – це місяць, зірки, в господарстві позначає урожай.
Блакитний пов'язаний з небом, повітрям, його магічне значення – це здоров'я.
Зелений – воскресіння, відродження природи, її багатство і щедрість, родючість, багатий урожай.
Поєднання чорного і білого кольорів говорять про повагу до померлих душ, таким чином духам, висловлюють подяку за їх допомогу і охорону від злих чар.
Поєднання декількох кольорів в узорах (чотири-п'ять фарб) – це щастя в родині, мир і любов, успіх і достаток.
Кожній місцевості притаманні свої власні уподобання в кольорах, за якими можна визначити походження писанки. Майстри Полісся, Волині, частково Поділля роблять свої писанки переважно червоними. На Подніпров'ї на яйця наносять візерунки у вигляді широких симетричних полів, товстих ліній. Для Наддністрянського Поділля характерні темний або білий фон на темних писанках. Бойківські писанки мають два кольори, гуцульські виділяються тим, що розписані жовтим і білим кольорами по червоному.
Дарування писанок було наповнене своїм глибоким сенсом, робилося з бажанням привнести благо, допомогти або навіть зачарувати. Писанки, які дарували маленьким дітям, були світлих кольорів, хлопцям і дівчатам дарували писанки з солярними символами, тригверами, виконані в радісних кольорах. Господарі, зазвичай, отримували писанки з сорока клинами, зигзагами, а літні люди – з поясами, в червоних тонах.
Технологія виготовлення писанок також була різною. Найпоширенішим способом розфарбовування яйця було розписування, коли в писальце (специфічна варіація пера для письма), виготовлене з тонкої жерсті – наливали розтоплений віск, ним малювали орнаменти, після чого опускали промальоване воском яйце у фарбу певного кольору. Місця, покриті воском, надалі залишалися білі. Потім воском покривали місця, де планували зробити новий візерунок, і знову опускали в фарбу іншого кольору, і так кілька разів. Коли всі задумані лінії, знаки і орнаменти були нанесені, яйце нагрівалося, як правило це робилося в печі, де віск розтоплювався і стікав. Так залишалися багатобарвні і кожен раз неповторно-оригінальні орнаменти.
Про писанки складали легенди, деякі залишилися і до наших днів. Одна з них, наприклад, говорить, що доля всього світу залежить від кількості писанок які розписуються щорічно. І поки писанки виготовляють, світ у безпеці, але як тільки цей звичай забудеться або його проігнорують, диявол звільниться від залізних кайданів, якими він зараз знерухомлений, і світ буде знищено. Живе диявол під землею, і залізний ланцюг приковує його до скелі. І щороку він шле своїх прислужників в подорож навколо світу, щоб побачити їх очима, чи пишуться, як і раніше, писанки, чи багато їх ще створюється. Якщо їх все ще багато – пута залишаються міцними, а сила диявола менше, адже людська любов понад усе, і ніяке зло не може встояти перед нею. Тому чим більше кожен з нас зробить писанок – тим більше любові і добра буде панувати в світі. А передвеликодні дні спонукають до створення прекрасних розписних яєць з побажаннями добра, здоров'я і процвітання своїм рідним і близьким.
