Напередодні зими президент Зеленський анонсував черговий пакет соціальної допомоги українцям. У доцільності реалізації його ініціатив під час війни засумнівалися всі, окрім уряду.
Про це йдеться у матеріалі Економічної правди, - інформує ВолиньUA.
1 листопада президент Володимир Зеленський анонсував нову масштабну програму зимової підтримки українців. Серед іншого вона включає "Вовину тисячу", 6 500 грн соціально вразливим громадянам, а також нову програму безкоштовних подорожей залізницею.
Іронічно, що ідея про нову програму підтримки виникла в той час, як мільйонам українців затримуються виплати за попередніми, зокрема за "Національним кешбеком". Читачі ЕП скаржаться, що держава досі не виплатила кошти навіть за серпень, хоча вони мали надійти ще до кінця вересня.
Ба більше, влада оголосила про нові програми підтримки на тлі невизначеності щодо спроможності профінансувати навіть найнагальніші потреби у 2026 році. За два місяці до початку нового року непокритими залишаються цивільні видатки бюджету орієнтовно на 19 млрд дол. Під питанням і фінансування потреб оборони.
Єдиний шанс знайти гроші – отримання репараційної позики від ЄС. Проте наразі ухвалення цього рішення застрягло в Брюсселі через побоювання щодо потенційних судових суперечок з Москвою.
Зимовий "непопулізм"
Другу зиму поспіль українці проходитимуть з додатковою підтримкою від уряду. Цього разу щедрість держави зросла. Нова "зимова підтримка" від уряду складатиметься з кількох частин:
- одноразова виплата по 1 тис. грн усім українцям без обмежень (для отримання коштів потрібно подати заявку в "Дії");
- одноразова виплата в розмірі 6 500 грн для найбільш соціально вразливих громадян (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім'ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів);
- програма безкоштовних подорожей залізницею в межах 3 тис. км.
Крім того, уряд зарахував до пакета підтримки "заморозку" тарифів на теплопостачання та електроенергію для побутових споживачів.
Анонсований пакет викликав неоднозначну реакцію серед парламентарів та економістів. Головна претензія – відсутність таргетованого підходу. В умовах великої війни влада розподіляє вкрай обмежений фінансовий ресурс не серед тих, хто його найбільше потребує, а надає соціальні пільги та прямі грошові виплати всім.
Не дивно, що після оголошення деталей програми Зеленського та уряд Юлії Свириденко звинуватили в популізмі. Остання ці закиди категорично відкидає: "Це – не популізм. Якщо не уряд, то хто має допомогти людям? Це наша робота, наша задача".
У Кабміні озвучили попередні розрахунки, скільки все це коштуватиме бюджету. Проте і вони викликають чимало питань.
Так, на "тисячу Зеленського" в уряді розраховують витратити 10 млрд грн, тобто, за оцінками влади, нею скористаються 10 млн громадян. Хоча минулої зими аналогічну виплату отримали майже в півтора разу більше – 14,4 млн українців, відповідно, видатки становили 14,4 млрд грн. Імовірно, в уряді сподіваються, що кількість отримувачів вдасться зменшити, адже подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня. Торік заявки подавалися протягом усієї зими.
Читайте також: Українці вже два місяці не отримують виплати "Національного кешбеку"
Ще більше запитань викликала програма "УЗ-3000". За словами представників компанії, надання права на безкоштовні поїздки нібито нічого не коштуватиме бюджету.
"Щоб компенсувати можливу втрату доходу від тих, хто скористається "кілометрами", а так все одно їхав би за гроші, паралельно впроваджуємо компенсатори, зокрема більш гнучке ціноутворення в преміум-сегменті, який ще зарегульований. Тож ці додаткові кілометри навантаження на держбюджет не збільшують", – пояснював голова УЗ Олександр Перцовський.
У компанії кажуть, що в непікові періоди (про які саме йдеться – наразі невідомо) поїзди їздять напівпорожніми. УЗ в будь-якому разі витрачає кошти на здійснення цих рейсів: на зарплату персоналу, електроенергію чи пальне. За логікою керівництва "Укрзалізниці", якщо роздати нерозкуплені квитки безкоштовно, то витрати майже не зміняться. Загалом мова може йти про 200-250 тис. місць на місяць.
З такою логікою погоджуються не всі. За підрахунками професора Київської школи економіки Олега Нів'євського, реалізація програми безкоштовних поїздок може коштувати до 17 млрд грн додаткових витрат для компанії, які ляжуть на плечі держбюджету. Крім того, переорієнтація частини пасажирів на безкоштовні поїздки зменшить кількість тих, хто подорожуватиме за гроші. Відтак, зменшиться дохід УЗ.
"Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 млн осіб), і вони зроблять дві поїздки "туди-назад" на загальну відстань 2 тис. км, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 млрд пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік.Звісно, попит на платні міжміські поїздки від цієї акції не впаде на всі 88%, але недоотримані доходи від продажу квитків будуть відчутні", – розмірковує керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Ба більше, якщо УЗ безкоштовно роздаватиме квитки на поїзди, які курсують у непікові місяці, то який сенс купувати квитки на ці рейси? Отже, вони ризикують стати повністю дотаційними та збитковими.
Читайте також: Україна тримається завдяки народу, а не "погрязлій в старих пороках" команді Зеленського, - The Economist
Наразі збитковим є весь пасажирський напрямок "Укрзалізниці". За словами заступника голови наглядової ради компанії Сергія Лещенка, цьогоріч їй знадобиться допомога з держбюджету в розмірі 16 млрд грн. Напередодні уряд спрямував на потреби УЗ 8 млрд грн, які перед цим забрав з бюджету міста Києва.
Якщо припустити, що програма "УЗ-3000" нічого не коштуватиме державі, то знайти навіть 14 млрд грн на решту ініціатив "зимової підтримки" буде вкрай складно.
Де брати гроші
"У "Дії" досі в обробці перебуває платіж за серпень. Липневий платіж також прийшов із затримкою", – скаржаться ЕП читачі, які вже два місяці не отримували від держави виплат у межах розрекламованої програми "Національний кешбек".
Уряд презентував "Національний кешбек" на початку 2024 року не просто як програму стимулювання національного товаровиробника, а і як програму соціальної підтримки українців. Саме так її називають на сайті "Зроблено в Україні". Однак навіть соціальне призначення не врятувало "нацкешбек" від того, що на нього банально закінчилися гроші.
За даними співрозмовників ЕП в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували "перекидати" з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі.
Співрозмовники ЕП в Мінфіні запевняють, що рішення про виділення грошей з резервного фонду ухвалили і невдовзі вони мають надійти на рахунки українців. Коли саме це станеться, там не уточнили.
Знайти додаткові кошти на нові програми підтримки в той час, як їх не вистачає на старі – непросте завдання.
Торішню "зимову підтримку" вдалося профінансувати передусім завдяки залишкам коштів за іншими програмами підтримки, які адмініструвало Мінекономіки. Так, держава майже не використала гроші, закладені на розмінування сільськогосподарських земель, стимулювання інвестицій і фінансову підтримку індустріальних парків. Майже невикористаним у кінці 2024 року було й фінансування на виплату "нацкешбеку".
Читайте також: НАТО обігнало росію у виробництві боєприпасів, - Марк Рютте
У 2025 році такого запасу невикористаних коштів Мінекономіки не має. За даними Openbudget, за січень-вересень (остання актуальна інформація) найбільші невикористані залишки були за програмами гуманітарного розмінування (майже 2 млрд грн) та видачі грантів на створення бізнесу (близько 570 млн грн). Весь невикористаний залишок за програмами Мінекономіки становив лише 8 млрд грн.
Співрозмовник ЕП, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну "зимову підтримку" профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. "Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей – ЕП). У них є порядки, цільове використання коштів", – зазначив він.
За девʼять місяців Мінсоцполітики використало лише 61% коштів на програму соціального захисту сім'ї, 59% – на програму соціального захисту громадян, що потрапили в складні життєві обставини, та 51% – на підтримку малозабезпечених сімей. Загальна сума невикористаних залишків коштів лише за цими трьома програмами становила 52 млрд грн. Проте переважна частина цих коштів піде за прямим призначенням, тому місця для бюджетного маневру в уряду небагато.
Проблемний 2026-й
Рішення про роздачу грошей всім українцям влада ухвалила в той час, коли заледве змогла забезпечити фінансування найнеобхіднішого – військових видатків.
Усі попередні роки великої війни міжнародні партнери погоджувалися надавати фінансову допомогу лише за умови, що ці гроші не будуть використовуватися на військові потреби. Іншими словами, Україна мала фінансувати війну власними силами, а на решту витрат кошти давали уряди інших країн.
У 2025 році це правило порушилося. На початку року Велика Британія дозволила використати її частку в кредиті під заставу заморожених російських активів (ERA Loans), 3 млрд дол., на купівлю зброї.
Проте це не врятувало уряд від проблем з фінансуванням війни. Влітку стало зрозуміло, що державі не вистачає коштів для виплати грошового забезпечення військовим в останні два місяці року, а джерел покриття цієї потреби в країні нема.
Читайте також: ЄС гарантує Україні фінансову підтримку до 2027 року, – Зеленський
У жовтні парламент ухвалив зміни до бюджету, передбачивши додаткові 300 млрд грн на виплати військовим. Гроші на це погодився надати Євросоюз, дозволивши використати частину своєї частки в ERA Loans на оборонні потреби. Проте такий крок співрозмовники ЕП в уряді називають "одноразовою акцією", тож упевненості в тому, що міжнародні гроші можна буде використовувати на війну в майбутньому, наразі немає.
За останні три роки ціна війни для України значно зросла. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласи, якщо у 2022 році один день війни коштував 140 млн дол., то у 2025 році – 172 млн дол.
Уже зараз ця сума непідйомна для української економіки. Якщо активність боїв у 2026 році не знизиться, то не виключено, що ціна війни зросте, і без залучення міжнародного фінансування або суттєвого підвищення податків профінансувати всі військові видатки Україна не зможе.
При цьому невійськові потреби теж нікуди не зникають. За лічені тижні до початку 2026 року уряд не знає, як профінансувати цивільні видатки на 19 млрд дол.
Єдиний можливий порятунок – репараційна позика, яка відкриє доступ не лише до доходів, які генерують заморожені російські активи, а й до тіла цих активів.
За задумом, ЄС передасть Україні 190 млрд євро, заморожених на рахунках у бельгійському депозитарії Euroclear, а натомість "покладе" туди безвідсоткові облігації. Частину цих коштів витратять на погашення отриманої частини ERA Loans, тож загальна сума репараційної позики становитиме близько 140 млрд євро.
Наразі переговори про виділення репараційної позики зайшли в глухий кут. Бельгія, на території якої розташовані Euroclear та більша частина заморожених російських активів, блокує рішення про передавання коштів Україні, побоюючись потенційних судових суперечок з Кремлем. Прем'єр-міністр країни Барт де Вевер вимагає від лідерів ЄС сильніших запевнень, щоб захиститися від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути через цю ініціативу.
Крім того, у ЄС є розбіжності щодо напрямків використання позики. Франція вимагає, аби Україна використовувала її лише на купівлю зброї в ЄС, а Угорщина традиційно проти виділення коштів Києву.
Без рішення щодо репараційної позики Україна не лише залишиться з "дірою" в бюджеті на 19 млрд дол. та невизначеністю щодо здатності профінансувати військові видатки, а й може втратити підтверджене фінансування. Зокрема, під питанням опиниться нова програма від Міжнародного валютного фонду та прив'язане до неї фінансування інших партнерів.
"Рішення щодо репараційного кредиту бажано було б мати до квітня. Після цього невикористані залишки за ERA Loans та іншими програмами закінчаться", – каже ЕП співрозмовник в уряді.
* * *
Попри невизначеність, українська влада не перестає анонсувати нові й нові соціальні ініціативи, яким можуть позаздрити громадяни деяких країн ЄС, зокрема тих, які досі сумніваються в доцільності надання репараційної позики.
Мова йде не лише про роздачу "тисячі Зеленського", безкоштовні поїздки залізницею чи неринкові ціни на електроенергію, а й про підвищення виплат на народження дитини, безкоштовні "чекапи" в закладах охорони здоров'я та багато інших рішень, доцільність яких під час великої війни виглядає щонайменше сумнівною.
При цьому видатки на саму війну уряд поки що не переглядає. Ба більше, у проєкті бюджету на 2026 рік їхній обсяг буде навіть меншим, ніж у 2025 році після всіх проголосованих змін. Не зміниться й розмір грошового забезпечення військових, який не переглядався вже понад три роки.
Тимчасом стримувати наступ росіян стає дедалі складніше: противник просочується через "дірки" в обороні, які виникають через брак людей. Темпи мобілізації не встигають за потребами фронту, а мотивація солдатів, більшість яких не зможе скористатися безкоштовними кілометрами "Укрзалізниці" чи оцінити "тисячу Зеленського", падає.
Читайте також: Співвласник "Квартал 95" може стати фігурантом офіційного розслідування ФБР про відмивання коштів - УП
