31 травня свій день народження міг би відсвяткувати Герой Небесної сотні, Герой України, член Любешівської організації «Свобода» Едуард Гриневич.
Едуард народився в селі Деревок 31 травня 1985 року. Здобував освіту у Любешівському технічному коледжі. Заочно навчався у Рівненському гуманітарному університеті. Захоплювався інформаційними технологіями. Певний час працював в «Інтертелекомі» міста Луцька. Потім вирішив розпочати власну справу. Працював у Любешові.
Мав патріотичні погляди, був членом партії ВО «Свобода».
Едуард був на Майдані тричі – вважав це справою честі та гідності. Належав до сотні Самооборони Майдану «Волинська Січ». Востаннє поїхав у Київ 16 лютого, вилікувавши вдома грип та ангіну. Бабуся тоді встала на дверях і не пускала. А він таки вирвався.
«Там не все так, як вам здається з телевізора. Там не просто люди стоять. Усе дуже організовано, є команда однодумців, і кожен, як мурашка, знає, що йому треба робити. У мене на Майдані з’явилося так багато друзів», – сказав перед від’їздом.
19 лютого Едуард потрапив під воду з брандспойта. Увечері висушив одяг, взуття, а наступного дня – знову на передову, в останній раз. Окрім того, повернувшись до оборони, після останніх бойових дій, він був дещо контужений і погано чув на одне вухо, також в цілях безпеки зняв окуляри і віддав їх одній дівчині, тому на барикадах, він дуже погано все бачив, та погано чув… але залишився на передовій. Загинув він 20 лютого о 10: 25, на восьмій барикаді, що навпроти станції метро Хрещатик, по вулиці Інституцькій (вул. Небесної Сотні).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Любешові затопило вулицю через дощ (ФОТО)
Посмертно волянин отримав дві високі нагороди – Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності; Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015).
Джерело: Район.Історія.
