Мережі WOG та ОККО припинили продаж дизпалива та бензину А-95
Дві великі українські мережі АЗС – WOG і ОККО – припинили продаж преміального пального через запровадження урядом граничного рівня торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива і бензину. Відповідні повідомлення були оприлюднені прес-службами мереж пізно ввечері у суботу, 15 травня.
«З 15 травня, в зв'язку з введенням державного регулювання цін на паливо на АЗК ОККО тимчасово припинена реалізація PULLS 95 і PULLS Diesel. Це пов'язано з тим, що продаж палива цих марок за ціною, встановленою Кабінетом міністрів на травень, є збитковою для мережі», – йдеться в повідомленні ОККО.
«У зв'язку з оприлюдненням постанови Кабміну, яка передбачає введення тимчасового державного регулювання цін на паливо, ми змушені припинити реалізацію преміального палива 95 Mustang і ДТ+Mustang», – йдеться в повідомленні WOG.
Мережі ОККО (належить ПАТ «Концерн Галнафтогаз» бізнесмена Віталія Антонова) і WOG (входить до групи «Континіум» партнерів покійного нардепа Ігоря Єремеєва, серед яких Степан Івахів – нардеп з опозиційної депутатської групи «За майбутнє») є одними з найбільших в Україні, кожна налічує понад 400 АЗС. Обидві мережі традиційно координують свою цінову політику, що уже неодноразово ставало підставою для штрафів АМКУ.
Що це за постанова Кабміну?
Кабінет міністрів України постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив на період дії карантину граничні торговельні надбавки до середньої ціни дизельного палива - не вище 7 грн/літр і бензину – не вище 5 грн/літр.
У міністерстві вважають, що введення тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДТ шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідно з метою запобігання зловживань суб'єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Середня вартість дизпалива (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) визначається Мінекономіки на підставі розрахунків НАК «Нафтогаз України», проведених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок та ПДВ) та офіційного курсу валют від НБУ. Оприлюднення міністерством середніх цін одного літра дизпалива і бензину – щомісяця до 5 числа.
Згідно з цими розрахунками, середня ціна дизельного палива на травень з урахуванням граничної націнки має становити 27,89 грн/л, бензину – 30,22 грн/л.
Яка ситуація на ринку, бензин подорожчає?
Як пише «БізнесЦензор», 29 березня ухвалив зміни до постанови про стабілізацію цін у зв’язку з пандемією. Він вніс бензин марок А-95, А-92 та дизельне пальне до переліку соціально значущих товарів. Уряд зобов’язав підприємців декларувати зміни роздрібних цін на це пальне, якщо вони підвищують її на 1% і більше «порівняно з роздрібною ціною на момент декларування», за 20 днів до початку застосування нової роздрібної ціни.
5 квітня, Кабмін і Нафтогазова асоціація України підписали меморандум, який передбачає, що великі мережі АЗС будуть стримувати ціни на всі марки нафтопродуктів в квітні на рівні нижче 30 грн/л, а уряд посилить боротьбу з нелегальним ринком палива.
Однак з початку травня роздрібні мережі почали підвищувати ціни на паливо, посилаючись на зростання світових цін на нафту і нафтопродукти. Так, з початку квітня світові ціни на нафту зросли з 62 доларів до 69 доларів за барель, а нафтопродукти в Європі подорожчали на 7-11%.
Намір уряду регулювати ціни на пальне розкритикували в Європейській бізнес асоціації. Учасники бізнес-спільноти закликали Кабінет міністрів не вдаватися до ручного обмеження цін, вказуючи на те, що це суперечить ідеї ринкового ціноутворення. Така ситуація може підірвати конкуренцію. Адже велика кількість АЗС дозволяє споживачу обирати продукцію та продавців, залежно від ціни та інших факторів.
Там також вважають, що «регулювання цін призведе до збитків для бізнесу, а, відповідно, і відобразиться на податкових надходження до державного бюджету. Тобто у програші вийдуть усі сторони. Єдиний, хто отримає перемогу – тіньовий бізнес з сумнівною якістю пального, з яким так активно намагається боротись країна».
В експертному середовищі занепокоєні тим, що через запровадження ручного регулювання суб’єкти паливного ринку не зможуть адаптувати свої ціни до ринкових факторів. В результаті на ринку виникне дефіцит, а відтак – черги на АЗС. Може бути й гірше – пальне взагалі зникне з продажу. Подібна історія вже була в 2005 році – тоді уряд Юлії Тимошенко також вдався до ручного регулювання на ринку нафтопродуктів, пише «Главком».
Довідково
Мережі АЗК ОККО і WOG є одними з найбільших в Україні, кожна налічує понад 400 автозаправних комплексів. Раніше Антимонопольний комітет неодноразово штрафував операторів АЗС за узгоджені дії. Зокрема, у 2016 році АМКУ звинуватив шість операторів АЗС, серед яких були ОККО і WOG в узгодженому піднятті цін. Суди у справі про штучне узгодженні цін у 2013-2015 рр. тяглися з 2016 року, коли зрештою в листопаді 2020 року WOG та ОККО програли Антимонопольному комітету. У підсумку за рішеннями суду компанії зобов'язали виплатити багатомільйонні штрафи.
У 2019 році АМКУ оштрафував на 77 млн грн мережі автозаправних станцій WOG, SOCAR і ОККО за змову в сегменті торгівлі високооктановими бензинами та дизельним паливом.
