7 квітня православний люд святкує одне з найважливіших і найсвітліших свят - Благовіщення Пресвятої Богородиці. Що символізує це свято, що роблять у цей день і чого робити не бажано.
Про це розповідає Еспресо.
Одним із символів Благовіщення є білі голуби на блакитному небі, які уособлюють благу звістку, що нам зараз особливо актуально. Загалом Благовіщення, яке входить до дванадцяти найбільших церковних свят, для нас, українців, багато в чому особливе. Це третя зустріч весни, після Стрітення і Сорока Мучеників, остаточна перемога весни над зимою, початок нового землеробського року.
Це свято надихало художників на світові шедеври іконопису, письменників - на нетлінні твори, музикантів - на найвідоміші музичні композиції. Бо Благовіщення - день, з якого почалося все найкраще: перша згадка про Христа, весна і благодать Господня на родючій землі.
У Бога нема неможливого
Благовіщення святкується за дев'ять місяців до Різдва Христового. Назва походить від словосполучення "блага вість", бо цього дня Пресвятій Богородиці явився архангел Гавриїл і сповістив найкращу на землі звістку: про те, що вона стане Матір'ю Божою, непорочно зачавши сина від Святого Духа.
"Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця".
В Назареті на місці благої звісти архангела побудований храм.
Таке цікаве українське Благовіщення
Свято з'явилося у нас з прийняттям християнства. Але, як багато інших великих свят, воно вбирає в себе і певні традиції з давніх, язичницьких, часів.
Наші далекі пращури і це свято пов'язували з порами року, із землею. Вони з цього дня починали польові роботи, бо раніше "турбувати" землю, яка ще квола після зими, не можна було.
Вірили, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
Цього дня в давні часи також "закликали весну" - розводили багаття, танцювали, співали веснянки, стрибали через вогонь. Вважалося, що це захистить від хвороб і небажаних очей.
Вірування, звичаї, традиції
Благовіщення припадає на Великий піст, тому віряни святкують його досить скромно: готують пісні страви, але допускається риба і трошки вина. Проте існує особлива традиція цього дня - пекти й освячувати проскури. Їх освячують на богослужінні і по шматочку їдять усією родиною натщесерце. Для того, щоб водилося господарство, дають частинку і свійській худобі. Християни вірять, що проскури мають таку ж цілющу силу, як свячена вода. Особливого рецепту для випікання проскур нема - просте дріжджове тісто, без будь-якої здоби. Однак випікати вдома їх не обов'язково, в храмі вони завжди є. Просфори тримали вдома як оберіг.
На богослужіння священики одягаються в одяг блакитного кольору, який символізує Богородицю. Жінкам обов'язково потрібно було піти на службу і помолитися про щастя і вдале заміжжя, здоров'я та дітей.
Птахи – символи свободи
Птахи в українській символіці відіграють важливу роль. А якщо вони ще пов'язані з християнськими віруваннями - й поготів! Вважається, що до цього свята лелеки зазвичай прилітали з далеких мандрів і починали вити гнізда, а відтак пролавляється своя земля, родина, міцні стосунки.
На Благовіщення існував звичай випускати на волю пташок: "Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив". На сонце, на вулицю випускали господарі і тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я - "щоб чули весну і самі про себе дбали".
Благовіщення - свято землі
Християнські канони також пов'язують Благовіщенння із пробудженням землі. Бог благословляє на Благовіщення землю, "вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі - мурахи, жаби, гади". Тому після Благовіщення час дружно братися до городів, садів, полів - сіяти, садити, ростити.
На Благовіщення навіть пташка гнізда не в'є. Чого не можна робити в свято
- Як і на всі великі свята, на Благовіщення не бажано займатися важкою роботою на полі, у дворі і хатньою працею, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано.
- Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток.
- Не треба обрізати дерева і працювати на землі.
- Не можна стригтися, робити зачіски тощо: "птах гнізда не в'є, дівка косу не в'є". Волосся - символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо.
- Не можна одягати новий одяг, щоб швидко не зносився.
- Не сваритися і не лихословити. важалося, що стосунки цього дня спроектуються на весь рік.
Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Прикмети
- Вони пов'язані з погодою, урожаєм і родиною.
- Перевірено: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
- Гроза на Благовіщення свідчить, що в цьому році буде дуже багато горіхів.
- На Благовіщення дуже тепло - на Великдень буде холодно.
- Якщо не видно ластівок, значить, весна буде холодна і ще не скоро почне теплішати.
- Гарна погода – буде гарний врожай.
- Дощ - восени буде дуже багатий урожай грибів.
- Ще дощ на Благовіщення - до гарного врожаю жита.
- Якщо будуть туман, іній та вітер, то врожаю в цьому році не чекати.
- Якщо на Благовіщення вже сидять лелеки на кублах, весна буде тепла.
- Якщо сніг - літо не буде врожайним.
- Якщо літають ластівки - скоро буде теплішати, та й узагалі весна буде теплою.
Вважають, що на Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: "Благослов зиму руйнує". І "Як Благовіщення зустрінеш - так рік і проведеш". Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. А цьогоріч на Благовіщення в Ботанічному саду вже розквітли азалії.
Дуже гарною прикметою цього дня вважалося побачити білого птаха, приміром голуба. Кожен під цією прикметою розумів щось своє - мир, мрію, натхнення, здоров'я - у Бога нема нічого неможливого! Тому Благовіщення і є надзвичайно шанованим святом.
