В межах сьогоднішньої публікації хотів би розповісти про історію однієї будівлі, яку всі знають як Народний дім «Просвіта». Проте, мало кому відомо, що це історична будівля, яка була зведена більше сотні років тому!
На жаль, на сьогодні документально не можна підтвердити коли саме була збудована ця будівля, проте точно можна стверджувати, що зведення припало на часи правління російської імперії.
Перше її цільове призначення – театр.
На мою думку, будівлю звели на початку 1900-х років. Ще одне моє припущення, яке наразі я ніяк не можу підтвердити, або спростувати документально – це те, що цілком ймовірно, що цю будівлю збудував видатний архітектор Олександр Вербицький.
З чого такий висновок?
По-перше, в проміжку 1900-1910-х років Вербицький доволі активно працював у Ковелі.
По-друге, це архітектурний стиль.
Якщо ми проаналізуємо ковельські робити Вербицького – будь це будівля жіночої гімназії 1908-1910 років (сьогоднішня «Ковельчанка» на вулиці Театральній), або залізничний вокзал 1907-го року (зруйнований у 1944-му році) та візьмемо нашу «Просвіту» до перебудови – ми зможемо спостерігати спільний архітектурний почерк.
Цегляна основа, яка зазвичай створювала з себе своєрідні колони, що підіймалися вверх, в поєднанні з повноцінними фронтонами, або іншими формами (елементами) з відповідним ліпленням (особисто у мене воно чомусь асоціюється з бетоном).
Також оформлення дрібних елементів, доволі тісно перегукуються з іншими роботами Вербицького.
Але знову ж таки – це лише моє припущення.
Згодом, з початком Першої світової війни та подальшим захопленням Ковеля австро-угорськими та німецькими військами у 1915 році тут розміщувалося офіцерське казино. На одному з фото ми можемо спостерігати солдатів австро-угорської армії.
Після закінчення Першої світової війни та визвольних змагань у Ковелі встановилася влада Польської республіки. Вже за Польщі тут знаходився кінотеатр.
Один з групових фотознімків (при вході в сьогоднішню «Просвіту») було зроблено у 1937 році. На ньому фігурує відомий кінорежисер, родом з Ковеля – Міхал Вашинський.
Скоріше за все, тоді кінорежисер прибув до рідного Ковеля з дебютом свого фільму «Діббук».
Згодом настає Друга світова війна та гіркий для міста 1944 рік – рік довгих місяців боїв та тотальної руйнації Ковеля.
Проте, будівля театру, а згодом і кінотеатру, пережила ці страшні місяці активних бойових дій, але не пережила радянської влади.
Як ми можемо бачити на світлині 1950-х років, які люб’язно опублікувала пані Богатирова Алла, за що їй велике спасибі!
Будівля, в якій за радянського союзу знаходився Будинок культури імені Щорса, зберегла свій автентичний архітектурний вигляд царської доби.
Проте, у 1960-х роках будівлю радикально перебудували…
Тим самим, приховали стару прекрасну архітектуру радянським «шлейфом».
Для чого це було зроблено – мені не зрозуміло.
В цілому, що можна було очікувати від людей, які довгий час виховувалися на «Інтернаціоналі».
Джерело: Ковель медіа.
