Громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині» провела своєрідний флешмоб із пошуку волинських рецептів чорного борщу у фейсбуці.
Про це пише Тетяна Яцечко-Блаженко на сайті Т1.
«Певно, чули про чорний борщ? А як ви гадаєте, це пісний борщ на Святвечір із квашеної капусти і білих грибів чи з в’яленими грушами і квашеним бурячком? А може, з копченими сливами на качиному бульйоні чи зі свіжої капусти із свининою? Виявляється, всі з перелічених варіантів вище і називаються «чорним борщем». Тільки в кожному краї – він різний. Ох, ці старовинні страви! В яку хату не заглянь – всюди здивують,» – написали організатори у дописі.
Читачі активно відгукнулись і почали ділитись в коментарях своїми рецептами страви волинських страв. Ми зібрали найцікавіші і ділимось ними із вами.
«Моя бабуся робила «гопники»: варену товчену картоплю мішала з сирою натертою, додавала сіль, перець, яйце часом і з тіста формувала пиріжки на зразок зразів, начиняючи солоним сиром (колись солили сир на зиму). Спочатку сформовані гопники або варили у воді, як вареники, а потім смажили на маслі на сковорідці, або (це смачніше) пекли на бляшці в печі. Це дуже смачно. З такого ж тіста варили у воді кльоцки, приправляли шкварками. А з крові, коли свіжина, печуть млинці. Теж смачно. Багато хороших рецептів є», – розповіла Людмила Держанович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким є Луцьк, коли на вулиці -13: неймовірні світлини з висоти
«Коли я писала курсову роботу по стравах поліського краю, то у селі Сошично Камінь-Каширського району, чорним борщем називали страву приготовану з салом щойно зарізаної свині. Сало мало бути з того місця, де був здійснений удар ножем. Для досягнення результату інколи додавали ще і трохи крові», – поділилася Тетяна Олімпіюк.
«Чорним борщем у нас називали юшку на свіжину. Вариться із свіжої крові, грудинки, картоплі. В деяких селах додавати квашений столовий буряк», – вважає Оля Шеремет.
«Моя мати з бабусею варили в печі "бабку." Рецепт простий. Береться картопля, треться на терку дуже мілку, виливається у чугунок, додається туди три свіжих яйця, сіль, молоко, домашнє масло, ретельно перемішується і ставлять у піч на жаринки, (коли погоріли дрова), накрити кришкою. Одночасно в другий чугунок наливається свіже молоко і ставиться у піч на жаринки. Молоко томиться в печі і робиться топленим з великою жирною плівкою зверху, яку дуже любила, бо смачна. Тобто чугунок не накривається кришкою. Коли піч тепла, рогачем виймають два чугунка. В чисту тарілку кладуть порізані кубиками гарячу бабку і заливають гарячим парним молоком. Нічого смачнішого, ніж ця бабка я не їла. Забути цей смак не можливо. А запах бабки і парного молока! Завжди просила добавки», – поділилася рецептом Катерина Соботюк.
«З дитинства пам'ятаю, як приходили до бабусі Уляни в гості, то їли мандрики (з солоного сиру зроблені і висушені на печі) у вигляді пиріжка маленького... або бабуся Марія завжди готувала кутю в печі (молочна перлова каша з бобом(квасолею тичковою). Це все рецепти з Камінь-Каширщини, звідки я родом», – прокоментувала Валентина Куран.
«У нас на Поліссі, де традиційно ростуть білі та інші гриби, їх сушать у печі на соломі цілими. З них варять суп, попередньо замочивши у воді на кілька годин. НІЧОГО У СВІТІ НЕМАЄ СМАЧНІШОГО за той суп! Але, хто ніколи його не їв, може злякатися. Юшка ЧОРНА! Ще одну страву у нас готували смачну - сушений сир. Відтоплювали в печі збиране кисле молоко, відкидали у сирний мішок. І, як тільки стече, солили, та клали під гніт. А потім - на полотні сушили на гарячій грубі, чи печі. Це була заготовка у далеку дорогу. Такий сир був твердий, але неймовірно смачний і зберігався довго», – пригадала Галина Круцюк.
Окрім того, на сторінці організації також збирають рецепти приготування таких волинських наїдків, як: хамула, токмачі, волок, драглі (як м’ясна страва), холодець (як солодке желе), лазанки, крученики, крижалки, підкалатка, клекуцьоха, нúґлі, харамáґа, угоричі, татарка, підпалок, комп, каленик, голубці з картоплею, пироги з бобом, огірочник, волок...
